Офіційна позиція партії Демократична Сокира стосовно подій в Білорусі

ibigdan — 10.08.2020 Теги: Янукович Лукашенко Взимку 2014 року в Києві однією з перших жертв людожерського режиму Януковича став білорус Михайло Жизнєвський. Нині в Білорусі подібний до того людожерський режим збирає свій кривавий врожай.

Ніякий народ не повинен миритися з фальсифікацією виборів, з тиском на громадянське суспільство, з репресіями і з вбивствами мирних громадян. Людське життя, свобода і право вибору — головні і незаперечні цінності!

Лукашенківська влада б’є та вбиває. Опір, який почав їй чинити білоруський народ, має зустріти нашу підтримку. Підтримку не окремого кандидата чи політика, а підтримку самого зусилля, підтримку прагнення білорусів відродити громадянську націю.

Бо няма розніцы паміж беларусам і ўкраінцам, калі над спіною вісіць бізун.

За 26 років свого панування Олександр Григорович Лукашенко перетворив Білорусь на заповідник радянських традицій. Перетворив білоруську мову на вимираючу. Позбавив Білорусь національних символів на користь радянських. Зробив білоруську економіку повністю залежною від РФ та дозволив РФ наповнити своїми агентами усі державні структури, починаючи від силових.

Дехто в Україні стверджує, що він до останнього тримався за залишки білоруського суверенітету — просто через небажання поступатися владою. Це щира правда.

Але це саме він винен, що від суверенітету залишилися саме залишки.

І саме зараз, саме сьогодні настає той край, те «останнє», за яким уже неможливо. Після оголошення результатів виборів Лукашенко остаточно закриє собі будь-яку можливість для співпраці із Заходом. В нього вже не буде чим торгуватися із Кремлем. Єдиним виходом для нього буде розмінювати залишки суверенітету на гарантії особистої безпеки для себе та родини.

З іншого боку, багато українців побоюються проросійських симпатій опозиційних політиків. І вже зовсім огидно спостерігати, як деякі розповідають про «ватну Білорусь», яка, начебто, не здатна постояти за себе.

А ми в 2000-му були які, не нагадаєте? Не нагадаєте, які ми були до першого Майдану? Та навіть до другого! Не нагадаєте, як більшість наших мейнстримних політиків донедавна демонструвала приязність до РФ просто тому, що вважала, що так треба? Ті, хто збиткується з білорусів, збиткується з самих себе ще недавніх часів — і виглядає це настільки ж кумедно, наскільки огидно. Як в анекдоті, де брат, що лише хвилину тому видерся на верхівку гори, починає вивищуватися над тим, що на два метри нижче, і просить дати йому руку.

Уявіть себе на Майдані хоча б в грудні 2013-го. Уявіть, що до вас на Майдані підійшов прибулець з майбутнього і почав вам розповідати — «ой, та кидайте ви оте все, буде гірше, Росія нападе, Янукович хай і гад, але без нього війна буде»…

Куди б ви його послали?

Ви серйозно хочете, щоб нас туди ж послали наші найближчі сусіди?

Те, що відбувається в Білорусі — незворотнє. Це історичний процес. Ми на нього не вплинемо, це справа білорусів. Так само, як фальсифікація виборів та побиття студентів біло-блакитною владою знищили легітимність Кучми та Януковича — так Лукашенко знищив власну легітимність, кинувши ОМОН на власний народ. Це вже відбулося. Відповідь білорусів на вбивства своїх братів і сестер, котрі вийшли мирно висловити незгоду з фальсифікаціями влади — нормальний крок нормальних людей.

Питання в тому, чи встигнемо ми посваритися з білорусами через те, що будемо гундосити їм до вух наші побоювання — про які вони не питали — чи підтримаємо їх та заручимось їхньої симпатією, як би не склалося життя.

Ми не знаємо, хто буде президентом Білорусі. Ми знаємо, що у будь-якому випадку новому білоруському лідеру буде важко встояти перед російським тиском.

Але дещо ми знаємо напевно: на наших очах змінюється білоруський народ. І змінюється на краще. Ми знаємо, що те, що відбувається всередині кожного білоруса, що зараз виходить на площу — важливіше навіть за те, хто очолить їхню країну.

Ми знаємо, бо самі через це пройшли. Ми знаємо, бо з наших Майданів повернулися інші ми.

І саме у цьому перетворенні — наша надія на те, що Білорусь позбавиться і радянської фальші, і російського впливу.

Ми не знаємо, коли це відбудеться, але ми знаємо — бо перевірили — що це починається саме з таких кроків.

Слава Україні!
Жыве Беларусь!

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• По теме
• Архив