Ликвидирован еще один палач Одессы.

ua_katarsis — 22.07.2024 Хоть с учетом того, как российская армия сама отправляет ракеты и БПЛА по Одессе, признанной в Москве "ненашим городом" в 1991-2014, новость не имеет такого эмоционального окраса. но тем не менее.
Жена убиенного, Епова Ольга Андреевна, на днях опубликовала на сайте петиций такой панегирик о муже:

Шановний, пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму сину Епову Олексію Володимировичу, молодшому сержанту, начальнику їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини А7402 227-го батальйону 127-ї окремої бригади ТРОЗСУ, який з перших днів війни стояв на захисті спокою та незалежності нашої держави до останнього свого подиху.
Епов Олексій Володимирович народився 8 червня 1987 р. в селі Олександрівна Лозівського району Харківської області.
У березні 2022р. разом із старших братом став на захист України. Із честю за гідністю він із побратимами боронив цілісність та суверенітет України від збройної агресії російської федерації на Харківському напрямку, зокрема, міста Харкова. За мужність та відвагу при обороні с. Пуди отримав із рук Президента іменний годинник та пам'ятну медаль "За оборону міста-героя Харкова".
Потім були важні бої за Бахмут, а в подальшому на Сумському та Донецькому напрямках.
Олексій брав участь у всіх можливих навчаннях, був вправним бійцем.
Віддано служив своїй справі по захисту України.
Загинув Епов Олексій Володимирович 12 січня 2024р. у районі н.п.Рівнопіль Донецької області від тілесних ушкоджень несумісних із життям, отриманих при виконанні службових обов'язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації під час виконання бойового завдання в складі підозрілу Збройних сил України.
На момент загибелі йому було всього 36 років.
Він був справжнім воїном, патріотом, зразком незламності та міцності духу.
Олексій був мудрим, порядним,чесним, товариським воїном. Завжди приходив на допомогу людям , як у мирному житті так і у воєнний час.
Він відважно виконав свій обов'язок громадянина України,віддавши своє життя заради майбутнього Батьківщини. Він так щиро в це вірив.
Виконуючи бойові завдання ніколи не скаржився на те,що йому було важко. Він завжди допомагав побратимам. Допомагав чим міг: словом,ділом,переконував, що все буде добре.
А найбільше в своєму житті любив родину: маму, яка 40 років віддала навчанню та вихованню школярів; батька, який пишається сином патріотом ; братів Андрія та Артема.
Епов Олексій Володимирович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!

Что вдова "забыла" указать. Покойный был харьковским "ультрас", и участвовал в массовых убийствах восставших одесситов 2 мая 2014г.
Когда РФ обещала помощь,но предпочла наслаждаться шашлыками и парадом в Севастополе. Когда еще "плавала" "Москва"...
Упомянутый старший брат, Епов Андрей Владимирович,, 1976 г.р., воевал в 53 отд.механизир. бригада (53 ОМБр, в/ч А0536, пп В0927). Сдался в плен.
И был отпущен по обмену 31 января 2024 г,вернувшись домой.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив