рейтинг блогов

"Давно не було таких теплих маршів"

топ 100 блогов trim_c25.08.2019
Люди, що прийшли подякувати військовим та ветеранам, дарували їм квіти, приносили воду та скандували: "Герої!"

Збір у парку Шевченка деякі підрозділи оголошують ще на дев’яту ранку: потрібно встигнути знайти побратимів, поки не почнуться перебої зв’язку через величезну кількість людей, щоб мати час з усіма привітатися, обійнятися та наговоритися. Формуватися ж колони починають лише близько 11 години. Источник: https://censor.net.ua/r3144578



За задумом організаторів, велика група матерів та інших родичів загиблих на Донбасі воїнів із портретами захисників у руках має йти на самому початку колони. Однак нерідко матері загиблих приєднуються безпосередньо до "коробочок" підрозділів, у яких служили герої, вирішують йти разом із побратимами своїх близьких. Але і без урахування цивільного одягу родичів загиблих військові колони виходять доволі різномастими. Можна тут побачити і парадну форму ЗСУ, і польовий піксель, і популярний серед добровольців мультикам, і чорні або білі футболки із назвами підрозділів. Хто прийшов на ходу із нагородами, хто - без. Хто у береті, хто у бейсболці, а хто у бандані. Але роблячи колони менш "прилизаними", зовсім не схожими на колони військовослужбовців під час офіційних парадів, це, водночас, робить їх і набагато живішими, реальнішими. Здається, ось-ось з-за рогу винирне побитий фронтовий "течик" або наспіх розмальований фарбою з балончиків джип - одним словом, якась проста "техніка", яка так само, як і ці трохи різнокольорові лави, дійсно відповідатиме реаліям українського фронту…

Щонайменше годину стрій "вибудовується", вирівнюється, шикується. "У ряд по чотири!", - лунає то тут, то там. "…По шість!", - трохи згодом. "…По дванадцять!" - зрештою, з’ясовується ближче до початку ходи. Втім, ані це, ані щохвилинні прохання відступити на три кроки назад, на два кроки вперед чи на десять кроків вліво - не те, чим можливо хоч трохи здивувати людину з досвідом військової служби. Хоча це, звісно, не найприємніший спосіб провести час. "Якщо з'явиться бажання повернутися на контракт - треба буде просто знову сходити на будь-який марш…", - сміється ветеран з 54-ї ОМБр, вчергове рахуючи власні кроки.

Давно не було таких теплих маршів: тисячі бійців пройшли центром столиці 01

Після тривалих рівнянь всі нарешті рушають у бік Майдану. По всьому шляху Маршу захисників вздовж дороги стоять люди - у вишиванках, з дітьми, прапорами та квітами. У деяких жінок на очах сльози. "Дякуємо! Дякуємо! Ге-ро-ї! Дякуємо!" - безперервно скандує натовп. "Але це насправді дуже приємно…", - зворушено каже боєць, який 15 хвилин тому іронізував щодо перспективи нового контракту.

Учасників маршу, за різними оцінками, від 10 до 15 тисяч.

На вулиці сонячно та доволі спекотно. Особливо це відчувається, коли крокуєш у формі. Чи не кожні 50 метрів хтось з киян, що прийшли подякувати бійцям, підбігає до військових, щоб роздати їм холодну воду у пляшках. Не відмовляється ніхто. І тут вже настає черга бійців усміхатися та дякувати.

На багато метрів вздовж Хрещатика розкладені великі листи паперу - на них малюють діти - українські прапори, калину, тризуби та просто все, що заманеться.

"Давно не було таких теплих маршів", - усміхається дівчина з 93-ї. І має вона на увазі зовсім не літню погоду. Хтось, навпаки, сумує. "…Піду я, мабуть, тепер у 72-гу, - гарячкує бородатий чоловік з яскраво-зеленими очима. Він воює з літа 2014 року, але тепер - кілька тижнів як звільнився з армії. Ще кілька днів тому планував залишатися вдома, звикнути до "гражданки", мріяв створити родину, однак після маршу емоції беруть своє. - Піду…". Але поки що - йде не у військкомат, а кудись із побратимами, які, наперебій щось весело розповідаючи, тягнуть його у метро.

Источник: ЦЕНЗОР


Ось у цьому пункті Зеленський програв беззастережно.
Неможливо завжди подобатися усім, інколи треб робити твердий вибір. Нам агання всидіти на усіх стільцях одразу виявилося помилкою.

Проте це безумовна дрібнота у порінянні із тим. які помилки на нього чекають у найближчому майбунтньому. При тому, що яких би зусиль він не докладав, але уникнути помилок - і до того ж вагомих помилок - найближчі два місяці йому ніяк не вдасться.

Це і є важкий шлях до пізнання

Оставить комментарий



Архив записей в блогах:
В 1919 году на Парижской мирной конференции державы, победившие в Первой мировой войне (без России) обсуждали вопросы послевоенного мироустройства. 13 февраля глава японской делегации барон Макино Нобуаки предложил внести в устав Лигии Наций ...
Чечня - богатая страна. И может всем помогать. Недалеко от Иерусалима есть знаменитая арабская деревня Абу-Гош. Это не в палестинской автономии, а именно в Израиле. Чем она знаменита? Для израильтян в первую очередь своим хумусом и другими ресторанами вблизи Иерусалима. А еще это ...
Тут недавно мне предстояло проследовать 600 км на поезде пассажирском. Впереди предстояло 4 дня активного пианства, поэтому решила, что в поезде я просто тупо посплю без заходов в вагон-ресторан и всяких других трэшаков. Поезд конечно я выбрала не тот, ох блять, не тот Москва сука Астана ...
Годовщина падения мрачноватой Баварской Советской Республики (как и других – Словацкой , Эльзасской и пр.) – неплохой повод не только отметить интересные подробности, но и провести весьма прозрачные параллели. А все начиналось так. Война подходила к концу. Отречение ...
Басманный суд города Москвы приговорил Азиза Абдалиева к полутора годам лишения свободы в колонии общего режима за «неправомерный доступ к компьютерной информации» и «нарушение авторских и смежных прав». Как сказано в материалах дела, Абдалиев скачал с одного из заблокированных в России ...