Враження від відкриття пам'ятника Юрію Кульчицькому.
forko — 23.10.2013Для тих хто не в курсі: У вирішальний момент облоги Відня турками під час війни у 1683 р. Юрій Кульчицький, перевдягнувшись у турецький одяг, пройшов ворожі кордони та привів війська союзників на допомогу оточеному місту. У 1684 р. отримав титул почесного громадянина Відня. Як нагороду для себе попросив захоплені у турків 300 мішків з кавовими зернами. Він особисто пропагував каву, розносячи її вулицями міста, а в 1684 р. у Відні видав книгу своїх мемуарів, яка моментально стала бестселлером у Європі.
А тепер повернемось на вулиці Львова)
Підходимо ближче, Кульчицького уже видно краще. У натовпі чимало людей з шаровою кавою від "Галки"
Публіка різноманітна: від козарлюг до сучасних модниць)
Табличка мені сподобалось:трьома мовами і доволі стильно.
Фотограф знімає одухотворене лице Кульчицького, поки спікери скинули йому на ноги свої речі.
Пасажири маршрутки любуються Кульчицьким.
Сивий архітектор теж оцінює роботу молодого колеги...
Між тим, активні користувачі фейсбуку, критично оцінили встановлення цього пам'ятника та створили групу "Нас не спитали", де вже перебуває близько 200 осіб. Вони наголошують, що не можна без обговорення змінювати обличчя міста, а публічний простір міста належить усім городянам. "Це та територія, де ми перебуваємо вільно, комфортно, безпечно і з довірою один до одного. І нам не байдуже, що відбувається у цьому просторі. Громада має право голосу у питаннях забудови, зміни, "покращення" чи будь-якого іншого використання громадського простору. Ми можемо і повинні оцінювати, аналізувати, запитувати і, врешті решт, впливати."(с)
Варіанти.нет зняли дотепний ролик про показуху, що супроводжувала відкриття, скрипач просто смалить:
|
</> |