Спикер как семафор

trim_c — 07.09.2021
"Коронні фрази" спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, якими він звертається до депутатів перед голосуванням "Прошу підтримати та проголосувати" та "Прошу визначатися та проголосувати", мабуть, обговорювали вже всі, хто так чи інакше цікавиться політикою.

Так, у першому випадку спікер нібито натякає парламентарям, що рішення потрібно підтримати, а у другому – провалити.

Про "спеціальний" шифр почали говорити ще на початку роботи ІХ скликання парламенту, а влітку 2021 року навіть сам Дмитро Разумков в ефірі "Мокрик По Живому" погодився, що часто його фраза збігається з результатом голосування депутатів, однак прямий зв'язок заперечив та наголосив, що це випадковість.

Дійшло навіть до того, що на початку літа двоє представників "Батьківщини" – Сергій Євтушок, Олексій Кучеренко та депутатка Наталія Приходько з "Опозиційної платформи – За життя" зареєстрували законопроєкт, який має на меті встановити чіткі правила постановки питання на голосування у сесійній залі і фактично унеможливити подання таких "сигналів" спікером.

Наразі проєкт закону розглядається у комітетах, тому Громадянська мережа ОПОРА вирішила статистично дослідити, чи дійсно слова спікера Дмитра Разумкова та меншою мірою його заступників впливають на волевиявлення депутатів.

Щоб максимально дослідити питання "сигналів" спікера, ми вирішили піти до офіційних першоджерел – стенограм пленарних засідань Верховної Ради. Це 215 документів або ж понад 6 мільйонів 750 тисяч символів.

Зі стенограм ми виокремили результати голосувань "За" та фрази, які головуючий використовує під час постановки рішення на голосування. Фрази ми розділили на три категорії:

1. Рішення варто підтримати ("За") – "Прошу підтримати та голосувати/проголосувати", "Прохання підтримати та проголосувати", "Прошу голосувати та підтримати" (варіант, що використовувався на початку роботи ІХ скликання).

2. Рішення варто провалити – "Прошу визначатись та голосувати".

3. Нейтральна позиція – "Прошу голосувати", "Голосуємо", "Будь ласка, голосуємо". Ці варіанти частіше за все вживались віцеспікеркою Оленою Кондратюк, а також меншою мірою Дмитром Разумковим та Русланом Стефанчуком.

Для початку ми заглибились у математику та порахували коефіцієнт кореляції Пірсона між поденними результатами голосувань та фразами, якими спікери парламенту ставлять ці рішення на голосування. Результати нас вразили.

Так, зв’язок між фразою "Прошу підтримати та проголосувати" та результатом голосування 226 і більше голосів становить – 0,9495, а між сигналом "Прошу визначатися та голосувати" та неухваленим рішенням – 0,997. Обидва показники кореляції є дуже високими.
/скажімо чесно - це показники виконання прямого наказу у армії - бо просто у цивільній установі показники виконання наказів матимуть куди менший коефіцієнт кореляції/

Отже, народні депутати у щонайменше 95% випадків орієнтуються на неформальні сигнали Дмитра Разумкова під час голосувань у Верховній Раді.

Статистика, на відміну від спікера, каже, що це навряд випадковість.

З іншого боку, виникає закономірне питання: чи не забороняє цього законодавство?

Так, Регламент Верховної Ради не містить прямих заборон використовувати ті чи інші фрази спікеру чи віцеспікерам, а сам Дмитро Разумков цілком слушно зауважує, що має право як народний депутат висловлювати свою позицію з тих чи інших питань.


Так вплив сигналів Разукова на підсумковий результат просто таки вражає. Тим дивніше й дурніше виглядають намагання змінити спікера - як можна зміняти спікера що має отакий вплив і водночас - а це теж ознака впливу -так практично стопроцентно розуміє, який проект буде підтриманий, а який не буде. Такого спікера треба берегти як національне надбання, особливо маючи справу із такою буйною та неврівноваженою установою як ото наша Рада.

Проекти "позбутися Разумкова" могли зародитися у дуже самовпевненій та непрофесійній голові, на кшталт деяких впливових осіб із оточення президента.

Оставить комментарий

Популярные посты: