Федькович
petro-gulak — 08.08.2024Як мені нагадала стрічка, сьогодні 190 років від дня народження
одного з найбільш недооцінених наших поетів ХІХ століття –
Осипа/Юрія Федьковича. Як і Куліш, і Щоголев, він був із тих, хто
працював передовсім не з темами, а з мовою, переписуючи поезії знов
і знов, поки вони не починали потребувати авторських приміток. От,
наприклад, початок «Диких дум» – ледь не першого нашого «роману у
віршах»:
«Чо’ задумавсь, мій леґі́ню?
Нині ж предсє день не Марків
Та ні Роз-игри сегодне,
Щоб гуляли де маявки!
Радо, хлопче! Твій татарин
Вже осідланий, готовий!
Кріс та в ліс! — а так до дівки,
А на рано тут здоровий!»
«Нє, мій батьку! Нє, мій сизий!
Най вже братчик з креса бринька
Та татарином гуляє, —
Ти ж подай ми кобзу з клинка!..
Бо в грудех ми зашуміло,
Наче орли в крила дзвоня,
Сли у сонце нагадають,
Сли в заліжку з хмаров гоня!»
«Де ви, хлопці? До лікарий!
По воскарьку! За примівков!
Чи ти в папороть не вбрив лиш,
Блудя лісом з тов сопівков?
Або тяр під княж-ялицев
Тов проклятов ти не спав-єсь?!.
Сину, сину нещасливий!..
На ахтемні дни пропав-єсь!..»
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
«Марків день — 25 апріля, котрому гуцули особлившу силу
приписують.
Роз-игри — четверь по Зелених святах, в котрий то день
нечисті духи гуляють.
Маявки — міфтичні дівчата, котрі на Розигри по лісах і
лугах гуляють.
Татарин — кінь. Гуцулські коні мають бути татарського
сою.
Кобза — музикальний інструмент.
Воскарька — що воском ворожить.
Примівка — знахорські речі, слова, вірші.
Папороть — Farrenkraut.
Тяр — гуцульський вираз, котрого годі об’яснити. Німець би
сказав: Oder hast du vielleicht gar… geschlafen.
Княж-ялиця — у кождім лісі має бути одно святе дерево,
котре не можна рубати. У тіролів, швайцарів є также gebannte
Wälder, Bäume.
На ахтемні дни — навіки».
(Це «не для дітей», як сказав би Шерех.)