Дитяча книга в Україні. Книги які вибирають діти

топ 100 блогов ukraine_russia08.03.2010 Дитяча книга в Україні. Книги які вибирають діти Дещо поліпшення ситуації на українському книжковому ринку державою було вжито комплекс заходів у 2004–2007 рр. (Указ Президента України від 21 березня 2006 р. № 243 «Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні», наказ Голови Держкомтелерадіо України від 27.02.2006 р. № 43 «Порядок формування та реалізації програми „Українська книга”» та ін.).

За цей час зросла кількість назв книг, виданих українською мовою. Так, у 2007 р. українською мовою видано 9519 назв книг, що становить 65% загальної кількості видань, тиражем 23995,4 тис. прим. (50,4% загального тиражу). Обсяг назв дитячої літератури збільшився на 351 друковану одиницю і становив 975 назв, а тиражі зросли на 1,37 млн. прим. Це, звичайно, не значні зрушення, але все-таки на українському ринку з’явились нові дитячі книжки українською мовою вітчизняних і зарубіжних письменників.

Національна бібліотека України для дітей (далі — НБУ для дітей) узяла під свій контроль розподіл серед сільських бібліотек українських дитячих книжок, виданих у 2005 р. відповідно до Державної програми «Розвиток і функціонування української мови на 2004–2010 рр.», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1546.

Щоб переконатися у результативності проведеної роботи та визначити стан укомплектованості фондів дитячих і сільських бібліотек-філій дитячою літературою, виданою в 2005–2006 рр. відповідно до державних програм «Розвиток і функціонування української мови на 2004–2010 рр.», «Українська книга», «Українська бібліотечна серія», а також рівень популяризації цієї літератури серед дітей і ступінь її читання, НБУ для дітей у 2007 р. провела моніторинг «Я читаю сучасну книжку українською мовою». Важливою передумовою його проведення стали Указ Президента України № 1088/2006 від 15 грудня 2006 р. про оголошення 2007 р. Роком української книги та Постанова Колегії Міністерства культури і туризму України № 41/3 від 30.11.2006 р. «Про моделі бібліотечного обслуговування населення у сільській місцевості з урахуванням сучасної економічної та соціокультурної ситуації».

Моніторинг здійснювався на базі спеціалізованих бібліотек для дітей і сільських бібліотек-філій ЦБС Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Хмельницької, Чернігівської областей та Автономної Республіки Крим.


Оскільки дана проблема хвилює працівників багатьох бібліотек України, вони надіслали до НБУ для дітей 4500 анкет. Однак, виходячи з вимог програми та методики моніторингу, було опрацьовано 1909 анкет юних читачів і 990 анкет бібліотекарів з 975 дитячих бібліотек та сільських бібліотек-філій, 81% з яких становлять сільські бібліотеки-філії і 19% — бібліотеки для дітей. 3.
Об’єктами дослідження виступили нові книжкові надходження, бібліотекарі та читачі базових бібліотек, суб’єктами — ресурсна база фондів дитячої літератури бібліотек для дітей і сільських бібліотек-філій та рівень задоволення інформаційних потреб читачів-дітей.

Основним методом моніторингу було анкетування. Його учасникам запропонували декілька анкет: «Анкета читача», «Анкета бібліотекаря дитячої бібліотеки», «Анкета бібліотекаря сільської бібліотеки-філії».

На запитання «Анкети читача» відповідали респонденти різних вікових категорій: учні 1–4 кл. (253 чол.), 5 кл. (316 чол.), 6 кл. (407 чол.), 7 кл. (361 чол.), 8 кл. (312 чол.), 9 кл. (206 чол.) і 10–11 кл. (54 чол.).

У ході моніторингу було вивчено відповіді 1223 дівчаток (64% загальної кількості респондентів) і 686 хлопчиків (36%). Ці цифри ще раз  підтвердили висновок попередніх соціологічних досліджень НБУ для дітей про більшу активність дівчаток, які завжди беруть участь у соціологічних опитуваннях.

Одним із перших до юного користувача бібліотеки було запитання «Як часто ти відвідуєш бібліотеку?». На запропоновані варіанти відповідей респонденти відповіли так:
- кілька разів на місяць — 63%;
- раз на місяць — 22%;
- рідше одного разу на місяць — 8%;
- інше (напиши) — 7%, у т.ч.:
- кожного тижня — 2%;
- кожного дня — 5%.


Переконатись у щирих відповідях юних респондентів та їхній любові до книги допомогли відповіді на запитання «Якби в бібліотеці постійно були нові книги, ти б частіше її відвідував?».
Адже для 42% респондентів це «не має значення, аби книги були цікаві», і вони будуть ходити до бібліотеки.
54% респондентів відзначили бажання пізнавати світ з допомогою нової книги, тому вони б хотіли, щоб у бібліотеці були нові книги, тоді б вони ще частіше її відвідували.
14% респондентам байдуже, яка книга буде в бібліотеці. Вони її все одно не відвідуватимуть.
Такий відсоток байдужих до книги і бібліотеки насторожує і потребує активних дій спеціалістів по залученню цих дітей до читання. А сам факт якраз і підтверджує тенденцію останніх років до зменшення у підлітків інтересу до читання. Відрадним є те, що більшість респондентів-користувачів базових бібліотек все-таки люблять відвідувати бібліотеку і читати цікаві нові книжки..

Як уже згадувалося вище, безпосередніми учасниками моніторингу були бібліотекарі

Щоб читати сучасну нову українську книгу, необхідно володіти інформацією про її видання та надходження до бібліотеки.
Місію популяризації нової книги серед дітей беруть на себе бібліотекарі. З цією метою вони використовують весь арсенал існуючих форм бібліотечної роботи. Із запропонованих варіантів відповідей на запитання «Які форми популяризації нової книги Ви найчастіше використовуєте?» у п’ятірку найбільш ефективних форм потрапили:
- постійно діюча книжкова виставка, полички (38%);
- інформаційні списки нової літератури (18%);
- презентації однієї книги (10%);
- літературні вечори (11%);
- тематичні списки нової літератури (10%).

Важливими для дослідження були відповіді респондентів-читачів і респондентів-бібліотекарів на запитання: «Якою мовою ти охочіше читаєш нову книгу?» і «Якою мовою охочіше діти читають нову книжку?».

відповіді дітей на запитання «Якою мовою ти охочіше читаєш нову книгу?» розподілилися так:
українською — 42%;
російською — 21%;
не має значення, аби книга була цікава — 37%.

Причому читанню книг українською мовою надають перевагу респонденти Львівської (90%), Івано-Франківської (90%), Хмельницької (100%) і Полтавської (90%) областей.

Спостерігається тенденція до зростання читання книг українською мовою у респондентів російськомовних областей.

Так, у Луганській області читанню українською мовою надають перевагу 19% респондентів, російською — 60%; «не має значення, аби була нова» — 17%
В Одеській області українською мовою читає 40% дітей, російською — 31%, «не має значення, аби була нова» — 19%

Тільки респонденти Автономної Республіки Крим читають книги, в основному, російською мовою (70%).

Головне, щоб вона була цікава і нова. І така відповідь займає другу позицію у загальній кількості відповідей респондентів з усіх регіонів України, а в Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Сумській і Дніпропетровській областях — навіть першу позицію.

Відповіді бібліотекарів на запитання «Якою мовою більш охоче читачі-діти читають нову книжку?» розподілились так:
українською — 64%;
російською — 15%;
не має значення, аби книжка подобалась — 19%.
Утримались від відповіді 2% респондентів.

Тобто, бібліотекарі у своїх відповідях також підкреслили значне зростання рівня читання книг українською мовою. [Примітка - бібліотекарі дають відповідь на основі аналізу книг які чиають всі діти відвідувачі бібліотеки. Тобто на основі більшої кількості даних]

Відповіді на прохання «Напиши, будь ласка, яку нову книгу та якою мовою (рік видання 2004–2006 рр.) ти прочитав нещодавно» показали, що уподобання дітей — найрізноманітніші і залежать від їхніх вікових особливостей, інтелектуального розвитку, статі та ін.

Вони засвідчують, що у читанні дітей 80% складають книги українською мовою, причому більшість з них видано за Державною програмою.

Зокрема, респондентами Донецької області із 97 названих книг українською мовою прочитано 79, російською — 18;
у Запорізькій області із 88 названих книг українською мовою прочитано 74, російською — 14;
у Дніпропетровській із 95 названих книг українською мовою прочитано 87, російською — 8.

Зокрема, це книги: «Географія. Дитяча енциклопедія», «Інформатика. Дитяча енциклопедія», «Пеле безхвостий» Кнутсона Є., «Героїчні казки українського народу», «Повістинка про Потворка» Терена В., «Чудеса світу», «Козацький оберіг» Білого Д. та чимало ін.

Російська книга переважає лише в читанні дітей Автономної Республіки Крим, Луганської та Одеської областей.
Так, респондентами Луганської області російською мовою із 80 названих було прочитано 46 назв книг, українською — 34 . Респонденти Автономної Республіки Крим назвали 86 книг, прочитаних російською мовою, і 14 — українською.
Учасниками моніторингу в Одеській області із 200 названих книг російською мовою прочитано 114, а українською — 86.

Найбільшою популярністю користувалися такі книги: Е. Вильмот «Кто спасает заложницу», «Секрет похищенной дискеты», М. Кэбот «Принцесса в розовом», «Влюбленная принцесса», В. Каверин «Два капитана» тощо.

Відрадно, що серед російськомовних областей українська книга впевнено пробиває собі дорогу, і юні респонденти, особливо учні молодшого та середнього шкільного віку, читають «Чудеса техніки», «Пан Белло» Маара П., «Словограй» Січовика І., «Кицин дім», «Це, мій сину, твоя Україна» Хаткіна М. та ін.

Першість у читанні нових книг займає книга Д. Ролінг «Гаррі Поттер», на другому місці — «Країна мумі-тролів» Янсон Т., третьому — «Вірне серце звіра». Крім того, до десятки найбільш читаних книг потрапили: «Чари ворожбита» А. Качана, «Лісом, небом, водою» С. Оксеника, «Таємниця Пурпурової планети» Л. Воронини, «Плуторановий зашморг» С. Ходос, Ю. Ходоса, «Міфи Давньої Греції» М. Куна, «Меч Арея» І. Білика, «Пригоди Невсідомика» Б. Андерсена.

Це ще раз засвідчує зростання читацького інтересу до української книги: якщо вона побачила світ, то обов’язково знайде свого адресата і буде залюбки прочитана як україномовним, так і російськомовним читачем.

Отже, започаткований НБУ для дітей моніторинг «Я читаю сучасну книжку українською мовою» підтвердив , що видана українською мовою сучасна нова дитяча книжка до вподоби юним користувачам бібліотек. Вони охоче її читають незалежно від рівня популяризації.

======
Я читаю сучасну книжку українською мовою : прогр.та методика регіон. моніторингу / розробл. О.Б. Петренко ; Нац. б-ка України для дітей.— К., 2007.— С. 4.

Оставить комментарий

Архив записей в блогах:
Вчера был день брачующихся. Выходим из подъезда- окутанные дети в бальных платьях и капорах посыпают конфектами тронутых молодых Зашли в храм- там венчают ещё парочку, снаружи всякие тойоты с наклейками на номерах: братва жениха, мафия ...
Читаю так называемые «посты» в разных соцсетях и понимаю, что Маркс и Ленин ошибались. Доминирующий класс и главная движущая сила в обществе — это не пролетариат. Это идиоты. А движет ими пропаганда. Что она вложит в их сознание, туда общество и пойдет. 1. Национал-идиотизм ...
Пока меняют формулы СК и еще Бог знает какие происходят пертурбации, решил "причесать" свой рассказ. В те далекие годы, когда еще были незыблемыми СССР, Гагарин, Брежнев, когда молодое поколение строило БАМ, когда за бабки отдохнуть ездили в Сочи, а даром поработать везли в Магадан, в ...
Девочки, спасибо всем, кто откликнулся на мой пост по поводу того, что я не могу уложить на дневной сон ребёнка в возрасте 2 лет и 4 месяцев. Вы мне просто открыли глаза на нехватку физической активности! Ну и правда, зимой мой ребёнок гулять не любит, и мы как-то последний месяц гуляем в ...
Две минуты бесовщины в мирные ваши дома. Уберите от экрана детей и стариков. Посмотрел и представил, что начиная с 1987 года и потом тридцать лет подряд (тридцать лет!) так развенчивали бы и унижали товарища Ленина, товарища Сталина, товарищей Фрунзе, Будённого, Жукова, всех прочих ...