Разделяют и властвуют

ibigdan — 06.03.2017

"Історія нічому не вчить - вона лише карає за незнання уроків" - це слова видатного російського історика В.О. Ключевського.

У 1941-1943 роках в Україні усі різали усіх. Вояки Бульби-Боровця різалися з ОУН Бандери, "бандерівці" насмерть билися з "мельниківцями", обоє ОУН воювали з "бульбівцями". Кожен вважав, що лише за ним правда, а інші - недостатньо патріотичні і недостатньо розумні та практичні, аби боротися за Україну. Націоналістична молодь тоді казала: "Україною має керувати лише Бандера. Якщо не буде Бандери - хай і України ніякої взагалі не буде".

І да, до цього ще треба додати, що всі названі товариші, звісно, жорстоко різалися з Армією Крайовою. А польскі товарищі, звісно, люто лили кров українців. Бо не маючи власної держави, яка була під нациською окупацією, не погожувалися на право українців мати свою.

Знаєте, де вони усі зустрілися? У блоці спецв`язниці Целленбау концтабору Заксенгаузен. У камері-одиночці № 73 сидів Бандера, а в камері № 71 - Головний командир Армії Крайової генерал Стефан Ровецький. А поряд - Мельник, Бульба-Боровець, Стиецько. Генерал Ровецький загине у концтаборі між 2 та 7 серпня 1944 року, лише на 2 місяці переживши свого ворога - другу людину в ОУН Мельника - Олега Ольжича, котрого утримували в одний з сусідніх камер.

До чого я це все?
Сам не знаю.
Напевне, в цьому щось таке є.
Не знаєте що?
Слова Ключевського не дають спокою...

Павло Бондаренко
 

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив