«Українське публікаторство – без коментарів» (с) Віктор Дудко

petro_gulak — 27.10.2023

Я продивляюся коментарі до нового видання публіцистики Хвильового – і, звісно, знаходжу багато такого, чого не знав: те, що стосується об’єктів полеміки, публікацій 1920-х років тощо. Людина, яка не є фахівцем із наших 20-х, цього просто не знайде – принаймні швидко.

Проте у цих приміток є принципові вади, спільні, на жаль, для чималої (більшої) частини як радянських, так і новітніх коментарів у нашій філологічній галузі. А саме: пояснюють слово, ім’я власне чи загальне, а не його контекст, а не його вжиток. Дають посилання, але не вказують на його функцію.

«Хвиля, за прикладом “вчених” з клубу містера Піквікка, перш за все сказав декілька надзвичайно серйозних і виключно нечуваних фраз про диференціацію, міжнародний капітал і сільське господарство».

Пояснюється, що клуб містера Піквіка – це, як не дивно, «Піквікський клуб» Дікенса. А треба було послатися на перший розділ роману і лекцію м-ра Піквіка про теорію пуголовків (за перекладом Іванова; насправді там корюшка).

«Ми зараз згадуємо Монтеня, який зі своїм que fais je… (по чім знати) брав під сумнів навіть сам сумнів».

Пояснюється, що Монтень Мішель де (1533–1592) – «французький богослов, філософ, письменник, громадський діяч». А треба вказати на конкретний розділ «Проб» і на те, а що, власне, означає цей вислів.

Так само з Рейхліном, який «викликав у свій час велику боротьбу між гуманістами й обскурантами».

Нам повідомляють, хто такий Рейхлін, а також, що «обскурант – ворог освіти, науки, прогресу». «Листи темних людей»? Ні, для читача це вже зайве.

Ось дещо складніший випадок:

«Це давало йому [Мерінгу] привід не погоджуватись навіть (навіть) з Марксовою характеристикою щодо автора “Розбійників”».

Яка примітка? Правильно: «Автора “Розбійників”– тобто Шиллера». Коментувати, між тим, треба, що саме Маркс і Мерінг писали про Шіллерову трагедію.

Або:

«М. Зеров незрівняно вище стоїть у своїх перекладах російських Жуковських (див. рецензію проф. Білецького)».

Звісно, пояснюється, хто такий Жуковський Василь, але є й важливіша інформація: «Ідеться про рецензію Олександра Білецького (1884–1961) на книгу М. Зерова “Камена” (Київ: Слово, 1924), надруковану в 6 числі журналу “Червоний шлях” за 1924 р.» Правильно? Правильно. Але не вказано, що Білецький НЕ порівнював переклади Зерова і Жуковського (принаймні, в цій рецензії), тобто це бажання саме Хвильового довести, що «наш найкращий» (не те, щоб я сумнівався в перекладах Зерова).

І навіть:

«Це порівняння прозвучало, на жаль, Фрейлігратовою похвалою: мовляв, дуже добрий твій, Марксе, “Капітал”, ним дуже захоплюються крамарі з Рейну».

Хвильовий, на думку коментатора, «згадує пораду Карла Маркса своєму товаришу Іосифу Вейдемейєру (1818–1866), що, звертаючись до поета Фердинанда Фрегіґрата (1810–1876), не треба жаліти компліментів, адже поети потребують лестощів». Схоже на фразу Хвильового? Не дуже? Ну, це тому, що Хвильовий насправді переказує лист Фрейліґрата до Маркса від 3 квітня 1867 р. Російський переклад я знайшов за хвилину: «Я знаю, что многие молодые купцы и фабриканты с Рейна пришли в восторг от книги. Именно в этих кругах она и исполнит свое настоящее назначение».

Зате пояснюється, хто такий Гомер, що таке Монблан і філіппіки. Тобто ідеальний читач коментарів – ідіот без середньої освіти (і гугла) і водночас знавець Монтеня, Рейхліна й Фрейліґрата.

Повторюю: це вади СИСТЕМНІ. І система ця зветься ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Dixi.

Оставить комментарий

Популярные посты:

figunet

Лечение рака в Израиле: почему стоит выбрать это направление?

a_simakoff

Ответ на загадку

30_day_photo

День 21. Воскресный репортаж .

g-egorov

Не берите от жизни всё ...

myworld

От Здания Парламента

365days

Ежедневный дайджест марафона #летниедни — 19 июля

uborshizzza

Марфа-Мариинская обитель

magadansky

С Днём археолога!

ortheos

Японские неожиданности

• Ранее
• Архив