Шма, Україно, або навіяне поїздкою в Ізраїль

топ 100 блогов warrog — 29.06.2013 У сучасних українських ЗМІ часто можна почути критику на адресу націоналістів(часто званих «фашистами»), що захищають своє право говорити й отримувати інформацію рідною мовою, захищають національну ідентичність у сучасному світі глобалізації та боротьби центрів сили.
Одні критики кажуть, що націоналізм то є пережиток позаминулого століття ,«ідеологія расизму», та  критикують українських націоналістів. Однак, давайте подивимося на державу, створену націоналістами - Ізраїль.
Що являла собою ця територія в кінці ХІХ століття? Відстала провінція вже не дуже Осяяної Порти з низькою щільністю населення. З точки зору раціоналізму, це останнє місце, куди б я хотів поїхати на проживання. Однак, в цей період Теодор Герцль - єврей з Австро-Угорщини, засновує нову течію - сіонізм. Короткий зміст цього вчення:  всі євреї повинні жити в своєму Ерец Ісраель - держава на землі своїх пращурів, те, що звалося тоді Палестина. Тоді ж з'являються перші кібуци-кооперативи, де всі працюють разом і разом ділять здобутки своєї праці, в дусі популярного тоді утопічного соціалізму.

Перші сіоністи були молоддю, що відкинула старі ортодоксальні традиції юдаїзму , той  status quo, що існував серед тодішнього єврейства Східної Європи, і заявила про те, що  не лихварі, корчмарі, а  вони є народ, що має право на свою державу. Їх вважали романтиками, божевільними, зрадниками єврейства, їх не любило старе покоління, однак усього лише через півстоліття те, за що вони боролися - Держава Ізраїль - стало реальністю. Зараз ця країна, яка менша за будь-яку з областей України - світовий лідер у військовій промисловості, електроніці (всім нам відому флешку винайшли саме в Техніоні в Хайфі), медицині, яка є однією з кращих у світі І все це на території, зіставною за площею з українськими областями, оточеній не сильно дружніми державами, у яких площа переважує, та й ресурсів набагато більше.
А що ми? Можливо, деякі сусіди і проявляють  ворожість (Румунія, РФ, Угорщина), але всі вони визнають нашу державу, з усіма мається економічна і культурна кооперація. До того ж, нагадую, Україна - це найбільша держава Європи, а ресурсів, як людських, так і природних, починаючи від чорноземних грунтів і закінчуючи марганцевої рудою - то що нам заважає жити як в Ізраїлі, або навіть краще?
Один з факторів, який сприяв збереженню єврейства як такого, – це релігія. Іудаїзм - одна з небагатьох національних релігій, і саме завдяки їй євреї змогли не асимілюватися серед українців, поляків, литовців і т.д. Хоч і самі сіоністи були людьми далеко не релігійними, вони визнали роль іудаїзму в єврейському житті. Зокрема, шаббат (вечір п'ятниці і день суботи) це офіційні вихідні півтора дня, коли НІЧОГО (ну або майже нічого) не працює. А те, що працює, обкладається величезним податком. Юдейські свята тепер державні: Пурім, Рош-Шана, Ханука, Песах, - все це святкується на вищому рівні всіма верствами єврейського населення ,починаючи від студентів і закінчуючи членами Кабінету міністрів.

Стосовно мови ... Кілька століть більшість євреїв Європи розмовляли  їдиш, що відноситься до германської групи мов індоєвропейської мовної сім'ї. Здавалося б, з точки зору раціоналізму, чому б не зробити його державним в Ізраїлі? Але ні, сказав Елізер бен Єгуда. Він почав принципово говорити на івриті, який відноситься до семіто-хамідської  групи мов афро-азіатської сім'ї. По-початку, він був єдиним у своєму роді на всій Палестині. І що ви думали, запал підхопили, і через 40 років британці визнали іврит державною на території Мандата, а ще через два десятки років він став основною мовою Держави Ізраїль, не знаючи який і не кажучи (розмовляючи) на якому, ви не досягнете успіху в Ізраїлі. І зауважте, до цього на ньому говорили тільки священні книги. Кажете, в української мови погане становище?
Чи може будь яка людина, що приїхала до Ізраїлю стати його громадянином (отримати громадянство. Інакше не узгоджено)? Відповідь - ні.

Громадянином Ізраїлю може стати тільки єврей. Хоч закони країни ліберальніші, ніж закони Галахи (згідно з законом про репатріацію будь хто, у кого хоча б дідусь чи бабуся євреї, може стати громадянином). На рахунок корисності цього закону для Української Держави можна сперечатися, проте завдяки йому Ізраїль не став притулком для емігрантів з Африки і Близького Сходу і залишився національною державою.
В Єрусалимі, на горі Герцль знаходиться кладовище всіх видатних діячів, які зробили внесок у створення держави Ізраїль, від засновника сіонізму власне Теодора Герцель до звичайного рядового, загиблого на останній війні. Тут також знаходяться могили багатьох прем'єр-міністрів (крім Бен-Гуріона, який заповідав поховати себе в пустелі Негев). Окремої уваги заслуговують могили прем'єрів Іцхака Шаміра і Іцхака Рабіна. Вони ніколи не мали особливої ​​приязні один до одного в політиці і мали кардинально протилежні погляди. Тим не менш, вони обидва поховані на Горі Герцль, причому один навпроти одного. Чи не правда - символічно? Уявіть собі- в Україні буде такий пантеон, де будуть поховані всі, хто зробив внесок у створення Української держави, починаючи від Київських Князів і закінчуючи ХХІ століттям? Де поруч будуть лежати Петлюра і Скоропадський, Скрипник і Винниченко, Коновалець і Мануїльський, Мельник і Бандера і багато інших? Безумовно, це б позитивно позначилося на процесі консолідації нації.

Також, в Ізраїлі є одна чудова програма під назвою «Таґліт» (з івр. Відкриття). Суть її така що, кожен хто має єврейське коріння може взяти участь (абсолютно безкоштовно!) У 10-денній подорожі по Ізраїлю. І подорож включає не аби яке проживання, переїзд, екскурсії - все на найвищому рівні. І до того ж показують те, що звичайному туристу ніколи в житті не побачити. Наприклад, військове підприємство, що займаються електронікою для літаків однієї з найбільш передових країн вам часто вдається побачити? Паралельно, під час програми ненав’язливо розповідають про єврейські традиції та  релігію так, що мимоволі починаєш відчувати себе частиною цього народу. А ось уявіть  собі: молоді українці з Канади, Росії, Казахстану, Бразилії теж зможуть безкоштовно приїхати і подивитися наші пам'ятки від Ужгорода до Ялти, відвідають наші героїчні місця , музей Голодомору, побачать Південне Узбережжя та Києво-Печерську Лавру, Донбас Арену та файне місто Львів? А ще познайомляться з українськими студентами, вояками, просто місцевими жителями? І все це за рахунок держави та спонсорів! Здається нереальним? Але в Ізраїлі це діє, а значить, - це можливо.

Існують також й інші студентські програми, такі як Маса. Програма Маса-програма багатогранна, тут на вибір: навчання в університетах Ізраїлю строком в 1-2 семестри, курси візажу, стажування в ізраїльських компаніях, різні лікарські програми. Хоч це все і не безкоштовно, але грант, що видається урядом Держави Ізраїль, цілком покриває більшу частину витрат. І все це для людей, у яких є єврейське коріння. Думаю, наявність такої програми в Україні була б досить корисною для міжнародного іміджу та припливу нових кадрів у країну.

Отже, ми бачимо маленьку, але сильну державу, яка, не  зважаючи на свої розміри і вороже оточення було і є світовим лідером в медицині і новітніх технологіях, що має найпотужнішу армію на Близькому Сході і гідний рівень життя кожного громадянина. Може нам все ж є чого в них повчитися? Може, націоналізм не такий і поганий, якщо спрямований у правильне русло?

Оставить комментарий

Архив записей в блогах:
Мои виртуальные друзья из Киева оптимистично приглашают меня в гости. Уверяют, что все у них там, как и прежде, спокойно и хорошо. Но я, как человек зазомбированный киселевской пропагандой, опасаюсь чего-нибудь нехорошего. Чтобы развеять сомнение заглянул в сообщество spb_auto, там наро ...
Привет дорогие читатели! Сегодня утром мы с Артемом Нестеренко и его женой Ксенией встречались, что бы обсудить некоторые моменты бизнеса, выпить кофе и записать с Артемом видео каст, о том ...
Вот это у меня, к сожалению, бывает. То я молчу неделями, то строчу, что меня не заткнуть.  Перечитывала зимний чеклист к марафону и увидела интересный пункт — какие перемены происходят в рюкзаке или сумке зимой .  У меня содержимое рюкзака меняется незначительно, всего ...
Странно слышать мнения о том, что мама погибшей в страшном ДТП в Брянске Сони Сиваковой – Анна «буквально бросилась под колеса Пассата». Представим обычное ДТП. Один автомобиль двигался на разрешающий зеленый сигнал светофора, второй, на ...
Я давно говорил жителям России не осуждайте украинцев, а теперь и белорусов, потому, что Вы не понимаете, каким катком по их мозгам прошла пропаганда, особенно в условиях почти полного непротивления ей со стороны властей. Теперь этот каток, пусть и меньших масштабов, ведь власти в ...