По місцях бойової слави. Частина перша. Хрещатик-Майдан.

2015 — 11.09.2015 Ну раз вескресли - тримайте репортаж.

На самому Хрещатику майже ніщо не нагадує про буремні події зими 2013-2014 рр.
Хіба що біля КМДА іржавіє скульптура - молодий Шевченко на протитанкових їжаках. Що вона символізує - я не знаю



В самому КМДА повний порядок, вікна вставили, ремонт (за рахунок киян) зробили.
Хіба що невеликі пошкодження в місцях найзапекліших битв.
Чим це можна так хуярити по мрамору - не знаю.
Може Танюшка Чорновол головою?
Вона уже на новеньку японську машинку пересіла кстаті.
В газетах писали.
До Порошенка в маєток не лізе і взагалі не хуліганить.
Хіба що кнопкодавить іноді за себе і за того парня, але то фігня.



Поштамт обписаний наскальним живописом. Тут дядя попросив мене закурити. І допомогти грошима. Я його послав. Він не образився.
Взагалі по центру важко пройти, то закурити, то христараді, то погладити абізяну або голуба. Треба робити агресивне обличчя і одразу посилати. Особливо бомжів, циган і героїв Революції.



На революційно-бандерівській піаніні ніхто не грає. Вона сумно мокне і потроху розвалюється.



Багатостраждальний будинок Профспілок потроху ремонтують. Замість музею відкривають ресторан. Ну і правильно. Треба якось заробляти і відшкодовувати збитки.



Зверху якісь пацани зробили надбудову. Уже більше року обіцяють розібратися, але ніхто не чешеться. Зверху бігають люди і щось добудовують.



На Майдані вверх по Інститутській понатикали хто чого придумав. З плитки меморіал павшим героям. Ото як поклали - так вого і стоїть. Меценати замовляють у майстрів похоронно-пам"ятникової справи різні шедеври і вколупують хто де захоче. І - не тронь!
Не знаю до чого то дійде.



Там же і портрет невинно убієнного правосєками айтішника Захарова.
Американський прапор вписався органічно і природньо.



Один зі зразків парково-монументальної меморіальної творчості.
На деяких написи тіпа - пацани, простіть, це все що можу, амінь... і якісь віршики чи жаліслива пісня



На проміжку від моста до Майдану - мабуть святі місця, і машини тут не їздять. Далі стоять пацани і кричать страшними голосами - "Гроші на армію, гроші на армію!" - так що якщо не чекати можна і злякатися. І віддати з переляку останнє. Ходять зі скриньками багато. На ліки, на армію, на БТР-и, на госпіталь, тобто на шпиталь, і т.д. Бігають за людьми.



Ще один зразок кустарної скульптурної композиції. Для такого використовують щити, тротуарну плитку, колеса і все що попалося під руку. Портрети загиблих. Деякі портрети майже вигоріли і розібрати хто там неможливо.



Або ось таке. Вирішили тут поставити, прийшли і поставили. Добре хоч не замурували в землю.



Сліди найзапеклішої битви.
Тут була оборона в самі жаркі дні. Горіло і плавилося все що могло горіти і плавитися.



Тут була Йолка.



Чавунні масивні декори навколо дерев спизжені в невідомому напрямку.
Зараз таке не роблять, тому залишили як є.



Тут були штаби Правого Сектору, потім - їх же рекрутські бази. Нарешті прогнали і здають в оренду. Поки що ніхто не бере. Наче і освятили уже.




Головний здобуток Євромайдану і Революції Гідності знаходиться далі по Хрещатику, біля Бесарабського ринку.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив