Карма...

pipasuri — 14.04.2025

...про одне рашкованське лайно.

Васи́ль Семе́нович Стус, псевдо Василь Петрик (6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 (Перм-36), біля села Кучина, Пермський край, РРФСР, СРСР) — український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, прозаїк, мислитель, літературознавець, літературний критик, правозахисник, політв'язень СРСР, дисидент, член Української Гельсінської групи, борець за незалежність України у XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Учасник акції протесту в київському кінотеатрі «Україна» в 1965 році. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991, посмертно), Герой України (2005, посмертно). Батько Дмитра Стуса.

У травні 1980 року його знову заарештовано, визнано особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджено на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Відмовився від призначеного йому адвоката Віктора Медведчука, намагаючись самостійно здійснити свій захист. За це Стуса вивели із зали суду і вирок зачитали без нього. В одному з листів, адресованому світовій громадськості (жовтень 1980), відомий російський вчений і правозахисник Андрій Дмитрович Сахаров розцінив вирок Стусові як ганьбу радянської репресивної системи.

Віктора Медведчука затвердили адвокатом, незважаючи на численні протести обвинуваченого. Суд проходив за зачиненими дверима. Відомий письменник, правозахисник, громадський діяч і друг Василя Стуса Євген Сверстюк згадував:

«Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою. І Василь Стус відмовився від цього адвоката»[15]
Сам Медведчук наполягає, що роль адвоката в таких процесах була мінімальна: «Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у СРСР й не знає, що це. Рішення в таких справах ухвалювалося не в суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок» (цитата з офіційного сайту Медведчука[16]).

Про методи захисту, які використовував Медведчук, свідчить «Хроника текущих событий»: «Адвокат у промові сказав, що всі Стусові злочини заслуговують покарання, але він просить звернути увагу на те, що Стус, працюючи у 1979—1980 роках у Києві, виконував норму; крім того, він переніс тяжку операцію шлунку. Після промови адвоката засідання суду було перервано. 2 жовтня засідання почалося прямо з читання вироку (таким чином, у Стуса було вкрадено належне йому за законом „останнє слово“)»[17].

Правничий аналіз справи, проведений адвокатами Романом Титикалом та Іллею Костіним 2016 року свідчить, що навіть за радянським законодавством Медведчук мав для захисту підсудного необхідні важелі, але ними не скористався і порушив адвокатську етику, визнавши провину свого підзахисного за нього самого.

Оставить комментарий

Популярные посты:

pius

Как рассчитать максимальную сумму кредита

prohodimcy

Макушка лета во Франции

k_markarian

Мы не возьмём с собою лета...

gaechka63

Путешественник

sadalskij

Исполнилась мечта Анхеля

alnikol

С лезгинки начал

olga_srb

Лучший отдых на износ

alex-levitas

Еврейский анекдот по пятницам — от израильского бизнес-консультанта

stasslu

Кавалерово: вокруг да около, ч.3 (обратно в Кавалерово)

• Архив