Из овсянки, сэр
pycckomy — 17.06.2023Неотъемлемым элементом рассказа Драгоманова о его путешествии по Буковине являются неоднократные жалобы на то, что его плохо там кормили (Не то что жадные — бедные)
Вот одна из историй.
Подають суп: ні сліду м'яса: вода і картопля. Друге несуть щось біле: оладки з картоплі. "Як звуть цю страву по-тутешньому?" - питаю в поштмайстра, котрий обідав укупі зо мною. "Барабольники",-каже. Третє несуть щось брунасте. Ну, думаю, певне, вже це печене м'ясо. Беру: ті самі оладки з картоплі, тільки обмазані соусом із слив. "А це,- питаю,- як звуть?" - "Теж барабольники".
Записую в книжку свою день, і час, і слова: "барабольники, да буде прокляте ваше ім'я!"
|
</> |