Говорите правду!

топ 100 блогов trim_c09.08.2016

Истеричкам обоего пола, огульно, с безумным, "праведным" огнем в глазах "защищающих добробаты" - перестаньте глумиться над памятью искренних, честных, благородных бойцов, и честью тех, кто ещё служит, - тех, кого вы поставили в один ряд с мразями, заслуживающими военного трибунала и расстрела на месте.

Отрицать зло, всё равно что отрицать войну. На войне всегда были и будут неоправданная жестокость, насилие над мирными жителями, преступления против личности и человечества. Не верите, не видели, не хотите знать?.. - Узнаете, когда это коснется вас лично. А ведь коснется! Потому что оправдывая зверей, вы впускаете их в свой дом.

Сотни добровольцев, мобилизованных, кадровых солдат ВСУ сидят по тюрьмам. Многие - в Донецкой, Луганской областях, где к ним может быть предвзятое отношение. Многие - по мелочным, копеечным обвинениям, по преступлениям, не представляющим опасности для общества. Сидят те, чьи боевые заслуги перед страной с лихвой перевешивают тяжесть проступка.

Сидят - и никому нет дела. Потому что нет общественного резонанса, нет политики, нет пиара. Потому что проще выбежать в центре Киева с флагами, подраться с копами на камеру, плюнуть в портрет Матиоса, по-быстренькому "защитить своих", и отправиться на уик-энд.

Проще кричать: "сливают добробаты!", чем разбираться в каждом конкретном случае. Проще поставить знак равенства между мерзавцами и героями, чем думать головой. Проще быть ура-патриотом, пока бандиты за тобой самим не пришли, не вспороли твой живот, не изнасиловали твою жену и дочь.

С добровольцами я с первых дней войны. Поэтому те, кто обвиняет меня в "наезде на добробаты" - полные идиоты. Потому что добровольцы, военные, эсбэушники, менты - все они разные. Все они, в первую очередь, люди - со своими достоинствами и недостатками. Закрывая глаза на преступления одних, вы унижаете других - настоящих.

Призываю всех честных добровольцев, военнослужащих ВСУ, сотрудников МВД и СБУ начать говорить правду - на фейсбуке, на телешоу, в суде. Надо говорить правду, надо свидетельствовать, чтобы вытащить из тюряги тех, кто почти не виноват, или сидит по навету. И чтобы со всей жестокостью военного времени покарать подонков, рядящихся в одежды патриотов.
Источник: Цензор.нет


Говорите правду!


Декілька слів про "Торнадо".
Моє знайомство з цим підрозділом відбулось ще тоді, коли він називався "Шахтарськ".
Вперше за історію існування "Народного тилу" наш екіпаж, повернувшись, прийшов до мене з такими словами:
- Туди ми більше не поїдемо!
- Як це???
- Там пі...ць повний. Ми заходимо в казарму, а вони прости при нас сидять і варять ширку. Не будемо їм більше нічого возити!
Далі я почув про те, що вібувається в підрозділі від Темура Юлдашева, з яким я встиг затоваришувати. Після повернення на війну, Темур неодноразово телефонував мені. Я йому допомогав. Досі в мене зберігається номер його телефону і номер його картки. Так от, напередодні загибелі Темур мені подзвонив:
- Георгій! Я більше тут не можу. З ними нічого не зробиш. Я не можу з ими впоратись!
Темур загинув через два дні на Саур-Могилі.
Далі до мене доходили лише розповіді випадкових свідків.
Допоки я не приїхав працювати на Луганщину.
Не одразу, не миттєво, але з часом місцеві мешканці почали розповідати про "подвиги" деяких (підкреслюю - деяких!) бійців "Айдару" та "Торнадо".
Весною мені розповіли, що в Северодонецьку з"явився заступник командира "Торнадо" Микола Цукур. Начебто, він розповідає, що в Києві "порішав" своє кадрове призначення в Луганську область і очікує офіційного призначення.
Мене це насторожило. Чому? Тому, що лише пару місяців тому мені, за неймовірним збігом обставин, вдалось запобігти призначенню на дуже відповідальну посаду відомого на Луганщині "патріота" Ігоря Радченко (позивний "Рубєж", "Роман Романич").
За пару днів секретар доповіла мені, що зі мною хоче зутрітись Микола Цукур. Домовились про час.
В кабінет зайшов чоловік приємної зовнішності, як зараз кажуть, "харізматичний". Відверто, він мені сподобався. Людина добре вихована, володіє словом, має дві вищі освіти.
Микола мені сказав, що йому запропонували роботу на Луганщині, проте, він вирішив за доцільне, перш ніж погодитись, переговорити зі мною, чи не стану я заперечувати?
Я йому чесно сказав:
- Ти мені подобаєшся. Але, твій бек-граунд... Дії твого командира... Не знаю, мені треба подумати.
- Я сам ні в чому не замішаний. А щодо Оніщенка... Він для мене залишиться командиром.
Домовились про зустріч через кілька днів.
В мені боролись два почутті:
- з одного боку, я завди був проти узагальнень, а Микола мені дійсно сподобався. Якби не його участь в "Торнадо", я би запропонував йому роботу не вагаючись!
- з другого боку, я не бажав мати будь-які стосунки з людьми, які мали шанс бути дочетними до тих жахливих подій, про які мені розповідали луганчани.
Другої зустрічі не відбулось.
Через два дні, ранком, хдучі на роботу, мій автомобіль зупинився біля Адміністрації на червоне світло.
Через дорогу йшов чоловік в камуфляжі.
Раптом підскочив білий бус з якого вистрибнуло кілька чоловіків, повалили на землю "камуфляжа", надягли на нього наручники і посадили в бус. Бус миттєво зірвав з місця.
Все відбулось так швидко, що навіть моя охорона не встигла зреагувати. Лише командир встиг передьорнути затвор. Кілька секнуд. Мить!
Через кілька годин я дізнався з новин, що в Северодонецьку заарештували Миколу Цукура.
Пару тижнів тому в Києві до мене прийшов мій "маленький друг" (пам"ятаєте як палав БТР на Майдані?). Розговорились
- Жора, я тобі ніколи не казав і більше про це ніколи нікому не скажу. Я ж був у "Торнадо". Привіз їм глушники, каліматори... Вони при мені у дворі просто всмерть ногами забили людину. Я ледь втримався. Миттєво зібрався, попрощався і поїхав.
- Слухай, а чому ти не хочеш давати покази офіційні???
- Жора! Я ще жити хочу!


Я не берусь анализировать ситуацию детально. Но вот темных слухов вокруг "Торнадо" уж слишком много.
При этом в отличие скажем от "Айдара" об особых подвигах подразделения на поле боя мне слышать не приходилось. А вот о подвигах по части скажем контрабанды - так приходилось и не один раз. Да и о всяком другом тоже.

А о том, какие они добровольцы - пускай другие рассказывают

Оставить комментарий

Архив записей в блогах:
Всё меньше времени, чтобы писать для ЖЖ. Потому что я привык к крупным литературным формам. Роман, повесть, на худой конец пост в ЖЖ на 30 тыс. знаков. А это всё отнимает уйму времени. А его сейчас на такие общественно полезные мероприятия совсем чуть-чуть. Однако забрасывать ...
...
Наверное все заметили, что российская армия целенаправленно захватывает именно атомные объекты, это и  зона Чернобыльской АЭС, это и взятая вчера под контроль Запорожская АЭС и сегодняшнее явное продвижение к сторону Кривого Рога и взятие под контроль Николаева.  Думаю, не ...
Надина Найт (Nadina Knight). Обладательница титула "Мисс Нортгемптон" (Miss Northampton), финалистка конкурса красоты "Мисс Англия 2012" (Miss England 2012). Имея в жилах кровь маврикийцев, она также стала "Королевой Маврикии" (Mauritius Publicity Queen). А это... тоже Надина... ...
17 мая 1995 года Шон Нельсон, бывший военный, служивший в американской группе войск в западной Германии, потерявший работу пробрался на базу Национальной Гвардии в Сан-Диего и угнал танк M60A3 Patton. Вскоре танк вылетел на Трассу, где за ним гнались несколько ...