Фемінізм бєз страха, но с упрьоком - історія з передісторією про Є, Ж та ЖЖ
silverandglass — 11.03.2010 Передісторія коротка - полягає вона в тому, що в Є хронічно не вистачає гарних консультантів, бо робота потребує освіти й освічености, графік складний для тих хто ще вчиться чи має дітей (з 9:00 до 21:00, три на три дні), для того, щоби консультувати по книжках потрібно бодай щось читати (щоби, приміром, знати, в якій залі шукати Жадана, а в якій - Грушевського), для того, щоби приймати літературу чи стояти за касою потрібно думати швидко, бути гранично уважним і вміти добре рахувати, а люди, котрі відповідають всім цим критеріям переважно цілять своїми амбіціями вище, ніж консультант у книгарні. Крім того, я думаю, читачі цього блогу здогадуються, що продавці-консультанти, котрих вони бачать в магазинах, не просто собі ходять між стелажами - вони оформлюють залу (переодягають чималеньких манекенів, якщо це одяг, водружают на стіну массивні панно, якщо це магазин декору, совають дивани та креденси, якщо це меблевий стор чи розставляють книжки та пересувають стелажі, якщо це книгарня), а також приймають товар, який переважно сам собою з машини від постачальників в магазин не заскакує. В більшости магазинів вони ще й мусять пройтися кілька разів на день по залі шваброю і тряпочкою, але це, звісно, не про Є. Тобто, посада консультанта, котра вимагає лише консультування-й-нічого-більше - якщо й десь існує в природі (в чому я маю великий сумнів), то в якости щасливих поодиноких винятків, а не правил. З огляду на все, описане вище, директор книгарні хронічно хоче на роботу хлопців, бо дівчата книжки з машини носити не можуть і не кожен стелаж пересунуть. Тут важливо, до речі, зазначити, що і директор книгарні, жінка 50 років, і ми цілим, донедавна геть жіночим, артвідділом за нагальної потреби сованням стелажів не гребуємо.А тепер власне історія - історія полягає в тому, що вчора я запостила в жж коротке цільове оголошення про набір на роботу консультантів, в якому за проханням директора вказала, що особливо радо ми чекатимемо на хлопців, медіа-менеджер перепостила це оголошення в ЖЖ книгарні. І тут почалося. Ні, йдеться мені не про шквал резюме на пошту - з шквалу ми тільки зраділи (і принагідно я дякую усім, хто надіслав резюме - Катерина Миколаївна обов'язково всі їх розгляне і запросить тих, хто відповідає її вимогам, до співбесіди). Йдеться про щільний потік інвективу від феміністично налаштованого сеґменту жж, який негайно почав кидатися в нас лінками на Закон, що забороняє дискримінацію за ознакою статі та дорікати нам в тому, що ми негідно сумістили посаду консультанта і вантажника.
Найгірше, що більшість із цих людей навіть не повважали заглибитися в суть питання, кидаючись в виснажливу словесну боротьбу за права жінок, побачивши слово "хлопець" чи за права консультантів, узрівши словосполучення "приймати літературу". Їм рогом зійшлося на тому, що жінки теж можуть носити стелажі і ящики з книжками з машини (хоча вони ні на секунду не спинилися подумати над тим, що переважна більшість жінок не хоче цього робити, а окремій доволі значній частині це просто шкідливо). Їм кутом вперлося переконати мене, що замість фрази "перевага хлопцям" я мала написати три вітієваті абзаци про фізичні навантаження (і текст цей все одно був би гівна вартий без опису розміру в метрах і конкретної ваги стелажів, наприклад), уникаючи згадування статі - хоча вони ні на крапельку не замислилися над тим, що надміром тексту в такому цільовому оголошенні я остаточно заморочу людям, і зокрема жінкам, голову, змушу їх витратити час на читання зайвого тексту, формування і надсилання резюме та відвідини співбесіди на вакансію, котра від початку їм не підходить. Їм вперлося в те, що оголошення не законне - хоча чомусь вони не скачуть з гаслами під порогом тисяч і тисяч інституцій, котрі не вказують стать в оголошеннях, тріпають шановним жінкам нерви і крадуть їхній час та коцають їхню самооцінку, а потім врешті все одно відмовляють їм, знайшовши толерантну законну підставу - бо на ділі від початку хотіли на посаду чоловіка.
Ану, хто тут думає, що це саме отак виглядає боротьба за права, котрої потребують жінки?..
Щоби не перетворювати свій блог на доску почьота - ось тутечки в нас вєсь сир-бор, шановні жінки та їхні чоловіки (с), заходьте знайомитися з поборницями ваших прав.
Але перше місце в конкурсі Розваж колектив в процесі пошуку співробітників все одно посіла дівчина, котра замість резюме надіслала лінк на... свій профайл Вконтактє, а на ввічливе прохання прислати все-таки резюме образилася і сказала, що букви Є великої взагалі не існує і що вона була переконана, що книгарня шукає більш творчих співробітників. Тож знайте, камради - творча складова ваша вимірюється пропорційно до обізнаности вашої із сайтом Вконтактє... Шановна дівчино, ані директор Книгарні, ані я не зареєстровані як користувачі вКонтактє, тому даруйте, ми так і не змогли побачити вашого профайлу.
Ну і - пользуясь случаєм, хочу передати привіт всім консультантам мережі "Є" обох статей - дякую, хлопці й дівчата, з вами дуже гарно працювати, без вас Книгарня не була б такою, якою вона Є.