Донецьк

і рішила написать нивиличкий (гиги) отчьотік про поїздку в славне місто доблестних шахтарів і прізідєнтів - Данєцк.
Сама соль міста, це, канєшно, лююююді -
цвєт жиже у всій красі -
![Донецьк [info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
![Донецьк [info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
![Донецьк [info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
![Донецьк [info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
![Донецьк [info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
а, ну і я - бландінка з язигом там знизу, ггг

З пилу жару, тоїсть з поїзда нас заперли в ацкій, но кльовий, кабак з не менее аццкім (не помню вже чи кльовим, гг) чорним півком,
![Донецьк [info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)

![Донецьк [info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)


І паніслась душа в рай! гг

Шо мені найбільше, доречі, понравилося - це охуєннійших парк кованих
Портал в свєтле будуще, не іначє, гг

Соня пазірує в дєвушку з кругом

Я думала це пчьолка майя, а оказалось - муха цакатуха

Усі бажаючі туристи та мешканці міста можут сфотографіруватися на память у композиційному ансамбилі під назвою "Шахтьр і прінцесса"
(обратітє вніманіє - вже пяте фото, а досі ніодної шахти на горизонті, я була в вазмущенії!)

НО!саме головне те, шо я тепер точно-преточно-преточно занаю - ЧИБУРАШКА ТАКІ ІСНУЄ!!!
(паюзана така якась вийшла мрія дєцтва, гг)

Тьоточкі отдихають
(доречі, в донецьку у парках і громацкіх і місцях куріть, бухать

Красата низимна, чесно

Впродовж усієї прогулянки нас вперто намагалися переконати, шо Данєцк - горад РОЗ!
(то кстатє від нашого львовского умєльца подарок місту побратиму)

Рози чи не рози, но тюльпанів там

також місто може похвалитися багатьмя памятниками визначних, но лічьно мені ніразу невідомих. людей:
тіпа якийсь мужиг на постаменті, гг

Царь пушка!
(мєстні авторитетно повідомили, шо на лавочках довкола "бездомні влюбльонні" (с) влітку по ночах їбуцця)

І ядра в неї такі ядра, гг

Потім нас заставили шевелити якийсь непанятний гранітний мячик з надпіссю "шахтар" - волею неволею пришлося, ато малолі, гг
(кажуть шо його вага - сімнацить тонн, і на постаменті він не прикріплений ніяк, а тримаєцця при помощі якоїсь непанятної бландінкам їбічіскої сили)

Монументальщина під назвою "прівєд із щастлівого дєцтва пабідівшого социалізма",
так і хочецця себе козявкою на цьому фоні відчути

пам"ятник Артьому головне сфоткати із правильного ракурсу, ноашо - кажде місто на свій фалічний символ заслуговує, гг

Це фото, нажаль НЕ мого авторства, а дето з інторнету, но не показать його я не могла -
Пітер Пен (як я спочатну радісно заорала на всю площу) на повірку оказався толі Солов"яненком, толі Основ"яненком, но яка вапшето разніца, коли у тебе плащ і шпага? гг

Я Лєєєєєєєєєєєєєєніна віділа!
Великий.

ООООооо, ну як, як, япитаюся, можна було приїхати у Донецьк і не відвідати славнозвісну Донбас-Арену?

Спершу ми хотіли у благоговійному трепеті припасти на коліна, і приложити наші бандєровсі устоньки до емблеми переможця,
но потім розсудливо обмежился фото на память.

Кстаті емблеми ФК Шахтар у Донецьку реально на кожному кроці - на щитах, на лавочках,
на попільничках, на меню, і дажи на

Тіррррікони!
Як я мріяла їх побачити!
І вони реально охуєнні
(майже відчула себе в рідних карпатах, гг)

В донецьку, доречі величезна кількість гіпер-супер-пупер модних новобудов,
на кожному кроці тривають якісь будівельні роботи або реконструкції, за містом доглядають, чистять-миють, і кількість великого простору та красивих модерних площ реально вражає.
я думаю, шо якщо ми туди ше приїдемо через скажемо так 5 років, то очутімся в містячковону нюйорку, або й лучче

Це - фонтан.

А це - апасная зона.
(я так хотіла ну хоть шооооось таке знайти, апасне і шахтьорске, но крім цьої таблички саме страшне , шо нас там зустріло - це був ранішній бодун, гг)

Раз вжизні рішила замовити собі фіалкове півко, і того не оказалось.
Натомість офіціанка двацить раз дрожащіми ручонками питалася открити нещасну фляшку, і я от тіряюся - то через бодун, чи патаму, шо я до неї українскою сварилась?
Ггг, ше на мене потім наїхали із воплями
"Ну зачєм, зачєм ти разорвала єму моск?!",
коли я попросила офіціанта - "Принесіть додаткову виделочку, будь ласка"
ну додаткову, ну виделочку, шо непанятно? гг

О, а це -
(тіпо "уті-путі, який у нас пісюнчик!" тьфублін)

А це
Доречі, шо странно, на від міну від Львова, де на свята немає не то, шо де посидіти, а пройти по вулиці, нікого не штовхнувши,
у Донецьку на майскі свята було ПУУУСТО,
і в кабаках. і на вулицях, в нічних клубах - та сама хрень.
І работають вони до 12-1 ночі:(

А пад палой їво - наган! гг

галицькі остарбайтирі вірнулися у лоно родіни, их их
(Хочецця подати на хліб і пивко, правда? ггг)

Брать донбас будєм тут!

О, а це - рідкісне, навіть ексклюзивне, я б сказала, фото, де я мовчу! гг

данєцкі метросексуали такі данєцкі, ггг

патом схід і захід мірялися самим главним.
(Пабіділа друшба і алкоголізм, гг)

Ніч ми провели під львівську медовуху,
Господарі нам співали пісні про "парня шо ушол толі запой, толі в забой",
Ми не осталися в боргу і заспівали їм про річку Тису і москальську кров.
Ранок спершу був хижим.
Но патом ми врубили "перкалабу" і нам стало харашо, гг

Онтоша прокинувся із воплями "Шоета за бандєровскій ад?!!"

А мєшаня гордо виліз з гардіроба!

Поки Онтон пазірує, я судорожно питаюся вибрати, чим опохмелитись

Донецьк просто нереально зелене місто, з кучою парків, газончіків, дерев і прочої екологічно палєзної херні.
Но зато там багато чого Не можна.

Не можна раз:

Не можна два:

(далі ми задовбалися фотографувати, гг)
Хто найде на цій кортінці отбойний малаток, дим прозводствінних труб чи хотяби мантіровку?

Ох, а потмі нас

Соня мімімі!

а Міша - НЕ мімімі, гг

Вид на Донецьк із висоти пташиної какульки:

Ригайю.
(мені кажецця, чи мєстний це не одобряє? гг)

А це - тір.
Но ми туда не ходили. гг
(інтірєсно, єссі в нас у сталіна стріляють, то там у кого? у Бандеру? )

Підсумовуючи, скажу чесно - я розчарувалася.
Очікуючи побачити реальний мордор,
розвалений індастріал з унилими шахтьорами, мафіозами і рагулями, я зустріла охуєнне, чисте, сучасне місто,
і, шо більше - нам у Львові, до них ше срать і срать, і в плані організації побуту, і у відбудові, і навіть в елементарних спусках для колясок на КОЖНОМУ тротуарі і смітниках де нада і не нада.
Ох, та шо там казать.
Все було класно!:)
Файнал груп фото!
Бубочкі, я вас люблю!:**

??