честь смоладу

А ше я так пощітала,
і виявилося, шо серед моїх знайомих женьшін
і при тому впалнє собі сімпотішні і інтірєсні кобіти.
В релігійних упередженнях, сектах і проблємах із здоров"ям не замєчєни кстаті - ну от якось історічіскі не сложилося з втратою найціннішого, і всьо тут
(в ранні студентські годи на першому плані була учьоба,
патом вродіби і хотілось, но
а щяз би і ради,
но, навєрно, мальчікі дуже вже сцуть, коли дізнаюцця, яке щастя збираєцця привалити до них в пастєль, і починають зразу
всяких рілігіозних маньяків рахувать не будем)
ну і взагалі - дажи не знаю, шо там ше у вас, мущін, в голові може в такій ситуації творитись?
вопшем, віласіпєдів ше не на одну кросавіцу можна зібрати,
життя прекрасне, гг