З маленьких життєвих історій або як появилась одна з пересувних барикад.

forko — 18.12.2013 Останнього разу, коли я їздив у Київ, разом зі мною стихійно поїхали двоє моїх товаришів. Вони подзвонили в момент коли я збирав речі і вирішили їхати і собі. Один з них, на вигляд типовий хіпстер – кеди, вузькі джинси, півпальто, що не заважає йому бути хорошим архітектором. Ще до приїзду він придумав і поширив в соцмережах наступну конструкцію з вживаних автомобільних шин, яку протестуючі, вже наступного дня, почали використовувати при будівлі барикад.

Так от, йшли вони повз одного з входів і зауважили, що там відсутня брама. На запитання, де брама та чим закриватимуть прохід, в разі небезпеки, охоронці скрушно відповіли, що колишню зруйнували під недавнього штурму, нової ніхто не робив, тому просто закидатимуть мішками з снігом та шинами.
Мої друзі вирішили, що так не годиться, адже це явно не перепона і запропонували зробити браму – пересувну барикаду. Браві хлопці з охорони спершу не повірили, що хіпстер говорить серйозно, але коли він усе розклав по поличках, що і як – вони погодились і видали гору піддонів, молоток і цвяхи.
Спершу збили-скрутили перший ярус – він вийшов масивний, надійний та важкий. З другим виникли проблеми – залишились лише поганенькі піддони та великі цвяхи, що їх розколювали. Менших цвяхів або шурупів не було, а ніч наближалась. Я запропонував набивати дошки сторч, щоб вийшло щось на зразок частоколу. Щойно почали робити це, як один за одним підійшли два старших чоловіки з Франківщини, запитали, що це ми робим. Дізнавшись що це буде запірна брама, сказали що це діло потрібне, забрали в нас інструменти і жваво взялися за справу. Нам залишилось лиш допомагати по мірі сил. Люди, до речі, підходили часто, запитували що це буде. Я віджартовувався, що це мистецька інсталяція, яка символізує складний шлях України в ЄС. Товариш, тим часом, давав інтерв’ю французькому радіо. Словом робота кипіла)). Підійшли афганці, схвально оцінили роботу, підказали обмотати колючкою та ще пару нюансів. Зробили все як треба, потисли руки майстрам з Прикарпаття і відійшли погрітися до бочки. Приємно було спостерігати як люди  фотографуються коло брами, перевіряють надійність конструкції та прикрашають як можуть.) І так відбувається у багатьох аспектах життєдіяльності майдану – кожен бажаючий знаходить нішу, де його досвід та знання можуть бути корисні.  А талановитих та досвідчених людей тут не бракує.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив