Врадіївське роздоріжжя влади

kerbasi — 02.07.2013 Про Врадіївку ще багато буде написано. І автори, і читачі знайдуться, бо українці, особливо з нової креативно-інтелектуальної верстви захоплюються стихійними бунтами.

Я ж хочу наголосити на іншому, менш помітному аспекті Врадіївки. Врадіївка - це індикатор того, що теперішня влада, а з нею й уся Україна вже виходять на історичне роздоріжжя, на якому вже не вдасться не відсидітися, не роблячи вибору.

Сила ПР до приходу до влади була у тому, що вони ніколи, за жодних обставин не здавали своїх. Яким найодіознішим не був би покидьок з ПР, він міг розраховувати на повний імунітет від будь-яких санкцій, крім, мабуть, кулака по пиці від Самого Головного. Порівняйте долю Демішкана і Лозинського для ілюстрації. При чому щоб мати такий імунітет, слід було бути саме регіоналом, а не союзником. Знов-таки, пригадайте долю союзника, хоча й з повністю ідентичним світоглядом, Василя Волгу. Так само й у питаннях рекрутації нової бізнесової крові до партії: коден бізнесмен, від найдрібнішого до великого міг розраховувати на перехід на новий рівень доходів, якщо вступав до ПР. Я маю наочний приклад свого сусіда, який вчасно вступив до ПР перед виборами 2006-го. Він одразу ж отримав щедре замовлення, і з офісу в жилмасивівській бетонці переїхав до центру Києва.

Втім, у всій цій ідилії є одно величезне "але". Коли така партія, точніше її вищі керівники захоплюють реальну владу в країні, одразу ж виявляється, що всі роздані протекції від права на безкарне згвалтування будь-якої дівчини після дискотеки та вбивства будь-якого бізнес-конкурента до щирих замовлень за державні або партійні кошти (читай - спонсорські, тобто олігархічні) - непрямим чином вкрадені в держави гроші) стають вже злочинами проти самої влади, тобто проти нових її, влади хазяїв. Деякий час можна робити вигляд, що все гаразд, що захоплена країна віддана своїм переможним бійцям на пограбування. Але в середньовічній воєнній історії захоплене місто грабували день, хай два, три, але не роками. Населення таке не витримає. Та навіть якщо начхати на те населення, є ж інтереси Сім'ї, а бунти їй загрожують, та й крадіжки - це крадіжки в Сім'ї.

Таких врадіївок, де два силових мажори, прикритих згори більш великими силовими крутеликами, які в свою чергу також прикриті згори, чинять свавілля, сподіваючись на безкарність, а Сім'я з одного боку, не може це припинити, бо тоді зникне те єдине, що тримає  покидьків країни в одній партії та приваблює до неї тих покидьків, хто ще не приєднався, з іншого боку - не може не припинити, бо далі тиснути на населення, бо ризикує розпалити революцію.  Отже, роздоріжжя, на якому що не обери - капець!

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив