Василь Шкляр і Юрій Андрухович.

А ще знаний письменник, особливо якщо має певний авторитет у суспільстві (чи навіть лише серед певного прошарку), МУСИТЬ хоча б розуміти, що він говорить і на чий млин ллє воду.
ВАСИЛЬ ШКЛЯР.

Василь Шкляр – український письменник, критики величають його «батьком українського бестселера».. У його творчому доробку чимало відомих книжок, як от «Ключ», «Кров кажана», «Елементал»… Недавній його роман «Чорний ворон» відтворює одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади в 1920-х роках. Головний герой роману – холодноярський отаман на прізвисько Чорний Ворон – воює проти більшовиків, які окупували Україну й запроваджують у ній свій лад... За цю книжку панові Шкляру пророчать Шевченківську премію.
Василь Шкляр відповів на запитання УНІАН..
УРИВОК:
В. Шкляр: «Тому не треба жити мріями “від Сяну до Дону”.
Якщо ці “неукраїнські” регіони від’єднаються, то Росія вже ніколи не становитиме серйозної загрози Україні.»
- Якщо запитати у В. Шкляра, або у будь-якого іншого «інтелектуала» і «патріота», ЯК він собі уявляє механізм «від’єднання», - навряд чи відповість. Якщо й відповість, то відповідь, швидше за все, буде з розряду чергового абстрактного «філософствування», та ще й геть відірваного від реальності. На жаль.
ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ.

Пригадую початок-середину 2004-го. Як полоскали і використовували медведчукісти у окремих друкованих ЗМІ та на різноманітних інтернет-майданчиках «постмодерністські штучки» Ю. Андруховича (за його власним висловом).
Юрій Андрухович - СЕПАРАТИЗМ? - № 32 (407) 24 — 30 серпня 2002.
Юрій Андрухович -ПОСТМОДЕРНІЗМ НЕ ПРОЙДЕ! № 36 (411) 21 — 27 вересня 2002.
Чому ж так відбувається, що письменник фактично грає те, що написали шуваловогельмани? Причому грає саме тоді, коли треба їм?
Чому не в змозі скласти більш-менш нормального листа інтелігенції проти дій влади і кандидатури Януковича у 2004-му, ані проти нац.ком.моралі у 2009-му…
Може відповідь криється тут?
Питання з зали: Які журнали ви читаєте і вважаєте хорошими?
Ю. Андрухович: Більшу частину аналітики я з інтернету вичитую.
- А саме?
Ю.А.: Ну, номер один - "Українська правда". Це об'єктивно так. І це ж не оригінально. Ну постійно я ходжу на "УкрПравду", на "УНІАН", на портал "Майдан" і на "Обком". Мені здається, це створює певну картину, як ми живемо і де ми живемо.
______
Можна не завжди погоджуватись з Оксаною Забужко,
але на фоні «нервових» Шкляра і Андруховича, реагуючих на дійсність по системі «вкл.-викл.», виглядає майже ідеалом тверезо-мислення і розуміння ситуації.
Невже так важко – хоч для письменника, хоч для будь-кого зрозуміти, що подібні «філософствування» - лише на млин газочекістів?
Хоча може і важко.
Може хто підказав би, що подібні «нервові зриви» - лише увімкнення «зеленого світла» і, так би мовити, легітимізації (перш за все в умах громадян) для справжнього поділу України. А «справжній поділ» передбачає залишити за «австрійсько-штабною видумкою» дві з половиною області України: Львівщину, Івано-Франківщину і частину Тернопільщини. Решта – повинна відійти до «русского мира».
ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ.
Спочатку створюється відповідна атмосфера в інформпросторі. Аби у людей, включаючи знаних, утворилось відповідне уявлення.
Аби отримати відповідну реакцію від «украинствующих».
На завершення: маємо відповідні реакції у вигляді "щиро-паторіотичних одкровень" і "постмодерністських штучок» та ін.
В.Ш. і Ю.А., мабуть, дуже здивувались би і образились, якби їм повідомили у їх присутності, що вони "самовиражаються" за планом Кремля.
|
</> |