Украинская идентичность волынцев

pycckomy — 16.04.2024 Из работы заведующей кафедрой истории Киево-Могилянской академии Натали Яковенко: Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-початку XVIII століття. Київ, 2012. С.89:
Спустошливі воєнні кампанії, що не оминули й Волині, загибель у боях родичів, співчуття до шляхти-втікачів, які масово наповнили Волинське воєводство, на короткий час пробудили «українську» ідентичність і серед волинців. В інструкції волинського сеймику 1653 року волинські терени ототожнено з «Україною» ще досить розпливчато: «abychmy przykladem inszych wojewodstw ukrainnych kijowskiego, braslawskiego, czernihowskiego od dalszych ciezarow ... uwolnieni byli»). Натомість інструкція 1669 року вже прямо зараховує Волинь до «українних воєводств», і від імені цих воєводств вимагає, щоб «acta wojewodztw ukrainskich ruskich ... aby swego mieli metrykanta» і щоб «statut, ktorym sie wojewodztwa nasze ukrainne sadza, corrigendus et tipodandus bez wszelakiej odwroki». Цей спалах солідарності не тривав довго: схоже, «українська» ідентичність волинців вигасла відразу, як тільки війна відступила від їхніх порогів. Так, згадуючи 1683 року свої детективні пригоди у посольствах, пов'язаних із підготовкою Гадяцької угоди, лучанин Криштоф Перетяткевич уже чітко ототожнює Україну виключно з козацькими теренами: «Na wiosne zas in duas partes [на дві частини] rozerwata sie Ukraina: jedna czesc, Zadnieprska, z Puszkarenkiem adhaesit partibus [перейшла на бік] Moskala, druga po tej stronie Wyhowskiemu in partem Reipublicae [на бік Речі Посполитої]».

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив