Трава-мурава

У травні 1983 року я закінчував 8-й клас і брав участь у загальносоюзній великій кампанії з вирішення питання забезпечення совєцького народу продуктами харчування. У той час на вулицях міста можна було побачити незвичайну картину: дівчата та хлопці повзають рачки по газонах з ножицями, ріжуть траву та збирають її у торби. В якомусь совєцькому фільмі про фашистів був такий епізод, коли людей труїли газом, і вони потім втрачали все людське, починали повзати по землі та жувати травичку. Але у нашому випадку труїли не школярыв. Мабуть, отруїлося високе партійне та педагогічне керівництво. Норму треба було здати не таку вже й малу як для міста – десь кілограмів зо 28. Достеменно я вже не пам’ятаю. Зібрану травичку треба було приносити до школи і здавати під підпис завгоспу. За невиконання плану лякали комсомольськими доганами, поганими характеристиками, що тоді означало фактично позбавлення можливості вступу до пристойного вишу. Навіть такий улюблений вислів був серед вчителів у нашій школі: «Ти таку характеристику отримаєш, паскуднику, що тебе навіть до в’язниці не візьмуть»!

Отже, великі боси тоді вирішили, що для забезпечення народу харчами потрібна худоба, а худоба їсть травичку, а школярі мають досить вільного часу – і почалося.

Щоб прискорити процес, нас централізовано повели на схили Флотського бульвару (Миколаїв – місто корабелів). Але там вже, мабуть, якась орда пройшлася до нас, бо за дві академічні години ми зібрали ледве по 4-5 кілограмів на кожного. Звісно ж, потім стільки крику було у школі. Класна керівничка кричала там, що аж шибки дрижали, мовляв, дівчата, не рожайте від таких нездар, що на бульварі не можуть ножицями трави настригти…

Перевагу мали ті, хто мав родичів у селі. Вони одразу попали у взірцеві комсомольці. А ще класно було тим, в кого батьки мали авто, бо могли десь за містом рослин насмикати. Дещо хтось зміг настригти по дачах. У моєї бабусі був приватний будинок з садом, але сад використовувався по повній програмі, отже, з усіма будяками мені пощастило насапати кілограмів дванадцять, тобто все одно далеко від норми. Воно так здається, що нібито трави купи, а як зважиш, та ще й лежалу та посохлу, то виходить, що ще повзати й повзати.

А потім вийшла стаття у «Комсомольській правді», що трава з міських газонів та з обочин доріг не годиться, бо містить усі забруднювачі з вихлопів машин, а потім це все у молоко йде, якщо корову таким нагодувати.

Зрештою, все було вирішено централізовано. Виявилося, що славетній миколаївській кінно-спортивній школі, котра виховувала переможців олімпійських ігор, не вистачає робітників, щоб траву з тракторних причепів розвантажувати, тому нас туди відрядили, ми поперегортали там той силос, і нам було зараховано виконання норми.

От кажуть про люстрацію, колишніх стукачів, а мене, наприклад, стукачі не цікавлять абсолютно. Навіть ті, що на мене стучали. І досьє на мене не цікавить. А ось авторам деяких совєцьких кампаній та винаходів я б хотів ~~плюнути~~ подивитися у вічі.

Disclaimer:

для тих, хто такого не пам'ятає, не бачив або запитав маму й татка і мама й татко казали, що такого не було і бути не могло: подякуйте своїм батькам, керівникам ваших шкіл або батькам та керівникам їхніх шкіл, що якимось чином спромоглися уберегти вас або ваших батьків від цього ідіотизму.

"Русские разучились умирать"

Если трудночитаемо, то здесь текст: "Я должен был на днях отбыть в Славянск, я и двое моих друзей. Рассказал матери, объяснил жене, написал завещание, вот только все долги не успел вернуть... Семью готовил месяц, за это время нашлись коридоры через границу, и не безразличные мне люди. Н ...

Смотрите, кто пришел! Наследники исчезнувшей оппозиции

России сейчас, впрочем, как и всегда, нужна серьёзная и сильная оппозиция. Кто против, пусть первым бросит в меня камень. Это непреложная истина, как и то, что на сегодняшний день в стране оппозиция полностью отсутствует. Куда делась? А никуда. Просто превратилась из более или менее ...

хи-хи))

кончилось молоко - беда страшная! пришлось выползать из под одеялки, одеваться-обуваться и греть машину((( когда ж я научусь иметь наличку-то, а? вот жешь рядышком магазин, но они карты не принимают... вот и едь теперь! пока пыталась парконуться, наблюдала лютого мужика ...

«Сценография, свет и тень, поэзия, чувство»

«Большая часть читающей публики, должно быть, слышала об „Обществе по распространению порока“, или, иначе, клубе „Адское пламя“, созданном в прошлом веке сэром Френсисом Дешвудом со ...

Уже пятница

У меня лошадь не валялась, а конь сдох. Не скажу, что резко кончились силы, неа, точно это от того, что слишком долго без таблеток протерпел, но черт возьми фигня какая-то с утра до вечера что-то делаю, делаю, делаю, бац 22-30, а я только закончил сифонить аквариум. мне надо ещё рассадить ...

Трава-мурава

Трава-мурава

Оставить комментарий

Популярные посты: