Спасибі діду за "Енеїду"
petro_gulak — 02.02.2023 Якось ми (я з френдстрічкою) рахували, в кого з наших класиків є ПЗТ – тобто все художні тексти, листи, ранні редакції та варіанти. Вийшло ніби шестеро: Сковорода, Котляревський, Шевченко, Леся Українка, Свідзінський, Антонич.Так от, Котляревський. Записую для пам’яті. Повних зібрань було два: 1952–1953 (Білецький, Шамрай, Приходько) й 1969 (Шабліовський, Деркач). Основні відмінності:
Лише у виданні 1952 р. була дубіальна ода на честь Алєксандра I «Малороссийских губерний общий хор» (Нахлік зараховує її до творів Котляревського беззастережно; з того часу, здається, й не передруковувалася, проте легко гуглиться).
У вид. 1969 р. на три листи більше.
У вид. 1952 наведено різночитання й найголовніших неавторських списків «Енеїди» (в тому числі єдиного, що передує виданню 1798 р.). У вид. 1969 – лише варіанти з авторських рукописів і прижиттєвих видань, що, певна річ, неправильно.
У вид. 1952 р. чомусь надрукували цікавий «Народний варіант першої частини “Енеїди”» записаний аж у 1940 р., проте він містить ознаки знайомства із ранньою редакцією поеми, з перших її видань. Гадаю, це корисний матеріал для фольклористів, але в ПЗТ йому не місце.
Коментарі традиційно убогі. Словничок до «Енеїди» традиційно розпорошений по примітках.
Перед нами все ще (за)багато роботи.
|
</> |