Про риб. Іхтіологічне золото Карпат.

Тільки тут одна засада, але вона суттєва, а тому моє хотіння зводить нанівець.
Я не можу всидіти більше 30 хв. на одному місці, а з вудкою ви являєте скільки часу потрібно дупу плющити? Сітями і іншими електроловами не бавлюся ніколи, бо це неспортивно і протизаконно. І найголовніше - я ненавиджу рибу, котра живе в ставках - вона жирна, смердюча і в цьому році майже уся заражена глистами-кровососами. Срака в опчому.
Я люблю інший вид рибалки, який скоріше є методом загонного полювання, але на риб. Таким методом на Закарпатті в гірських річках пацанва і дядьки ловлять форель і харуса.
Харіус, маю вам доповісти, то є риба риб, гетьман-риба і взагалі, мега їжа для настоящих мущин. Осьо ганяєшся за тою тварюкою цілий день в крижаній воді, коли в тебе ем... тестикули від перемерзання залазять кудись всередину поближче до печінки, ніс синій, а ти увесь трусишся як алкоголік-професіонал; а як вполюєш, то ніби і не було тих ацьких випробовувань, радість сходить на тебе і ти розумієш, що ти - настоящий рибак, відважний і незламний, і залізний, а не якесь ото чудо на стільчику зі спіннінгом і пляшкою бормотухи.
Так от, харіус - це риба, яку можна сміливо жерти сирою. І скажу я вам, що випатрана ця тварюка зсередини пахне огірком! І осьо посолиш її, горілочки всередину вип'єш, гризнеш того харіуса сирого, і ось вона - нірвана (такої хуйні мене в сибіру навчили, між іншим). Але зловити цього невловимого месника не так вже й легко, якщо не сказати, що важко. Сидіти з вудкою на березі гірської річки можна, але тоді твій улов становитиме 2-3 харіуси, та й то невеликі - бо молоді і дурні. А можна і взагалі день втратити впусту.
Закарпатці ж, любителі рибку з'їсти, придумали наступний метод.
Три чуваки - це загонщики, а четверий - ловець - людина з доброю дихалкою, яка в холодній воді може пролежати на дні хвилину часу, затамувавши подих. Реакція у ловця також повинна бути не аби-яка і вона не повинна залежати від температурних умов.
І от, ловець, з маскою на морді і сплюснутим сачком лягає пузом на дно у буруни, затримуючи повітря у легенях і витріщається проти течії, а загонщики зверху по течії, б'ючи палицями, тупочучи ногами, лякають ти харіусів і женуть їх вниз - просто на ловця. А той вже, бачачи кулі, що летять назустріч, намагається зловити їх.
За одну загонку можна зловити 4-5 штук.
Осьо розповів вам, блогери, про гетьман-рибу і зрозумів, що треба швиденько збирати чумодани на Закарпаття.
П.С. Колись я був непоганим ловцем.

|
</> |