про мамаш

Коли дивишся на деяких мамаш, співчуваєш їхнім дітям.
От сьогодні. Чергова виїзна нарада мера щодо ремонту дороги.
Десяток каналів, диктофони, журналісти - пишемо спіч мера. Мимо
проходить молода мамаша з маленькою дитиною. Намагаючись
протиснутись вперед, гучно кричить мовляв "Ужас, абступілі, нє
прабєрєшся!". Потім починає розштовхувати журналістів та камери і
пробиратись до мера. Далі, перебиваючи спіч, кричить "А у мєня к
вам вапрос!".
Журналісти звісно шиплять на намагаються її прибрати, пояснюючи
мовляв це прес-конференція, не заважайте.
"А шо ви мнє хамітє і талкаєтєсь! Ващє уже
абнаглєлі! Ідітє атсюда!", - кричить жінка.
На фразу "Цей захід організований не для вас" відповідає "Ага, для
вас што лі?".
Коли її врешті відігнали, вона з репетуванням "Спасіба меру за
апщєніє с народом!" потягла малого далі.
Коротше мер не витримав - догнав її та під матюкання колег,
які чекали в стороні, вислухав.
Бляя, бідна її дитина....
