Про маленьке велике

hudozhnytsya — 29.12.2013 Інколи сум усередині нічим не можна пояснити. Ти знаєш, що все в Божих руках, що Він любить безмежно, що дбає краще за будь-кого. Ти знаєш, що найдорожчі роблять усе можливе (і часом трохи більше), щоби тобі й маленькому Диву було затишно й добре. І щоби ви раділи. Ти знаєш, що ці листівки від друзів – це не просто данина святочному обов’язку, а привід поділитися з тобою теплом і нагадати про важливе. Ти знаєш – і все одно тихесенько стримуєш сльози. Або не стримуєш.
Сьогодні я просила чоловіка міцно-міцно обіймати нас із малечею і молитися за нас. Він цілий день заклопотано займався дрібними важливими облаштуваннями спальні, а між тим приносив ячмінну каву з молоком і багато сміявся. На прогулянці сирими, туманними вулицями я міцно трималася за його руку й подумки доручала всі свої турботи й хвилювання, усю необлаштованість своїх країни-міста-дому Творцеві. Так само подумки підтанцьовувала нашій маленькій Танцівниці, аби підхопити її безтурботну радість. А потім читала різдвяні казки Богдани Матіяш, аж поки не заснула.
Коли прокинулася – мені було спокійно. І цього було достатньо. Але добрий Творець вирішив потішити ще одним малесеньким, необов'язковим, дивом: мені привезли пакунок. Серед мокрого сірого вечора суботи під нашим домом зупинилася машина. Чоловік, геть не схожий ні на Клауса, ні на Рудольфа, а просто на втомленого водія, віддав мені акуратно заклеєну коробку. Я дала йому мандарин і яблуко на дорогу.
У заокеанському пакунку від світлої пані, яка не знає мене особисто і якій я не мала нагоди зробити щось хороше або ж чимось запам’ятатися, виявилася ціла жменя щастя: кленовий сироп (моя мрія!), шоколад (якраз сьогодні дуже хотілося), смачний чай, який сприяє спокійному засинанню (самі знаєте, як воно буває вагітним на останньому місяці), спеції до яблучного пирога, яких теж уже давно не могла знайти, різдвяний льодяник, приємні кремчики (дівчача насолода!) і листівка з надписом «Joy» - якраз сьогодні вранці мені намріялося написати в наступному році маленьку книжечку-devotionals з віршами зі Святого Письма й короткими роздумами на тему радості на щодень.
Олечко, дякуємо вам дуже-дуже-дуже!
А ще дякуємо усім феям (Ланочко, тобі – особливо!) які потішили нас такими чудовими листівками, теплими словами, красивими різдвяними декораціями й дуже-дуже потрібними саме зараз у нашому новому побуті речами.
P.S. Учора я теж відіслала останню в цьому році «порцію» різдвяних листівок і пакунків. Близько тридцяти адресатів у п’яти країнах. Дві третіх із запланованого переліку й навіть не половина з того, що хотілося б. Сподіваюся, наступного року вдасться більше.
Ну а поки поділюся з вами листівкою з малюнком неймовірної Вікторії Кириченко до моєї різдвяної казки про Мишенятко. Радісного очікування Різдва!

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив