Полгода войне

pechalka_jalka — 16.08.2022

Про що я думала на початку? Що це ненадовго. Що світ не допустить. Що всі радісно надають рашці по наглій морді. Що все закінчиться максимум за місяць.

Але я хуйовий прогнозист і моя картина світу завжди оптимістичніша за реальність. Це надовго. Світу не то шо пофіг, просто не так свербить, як нам треба. Час тигрів і зубрів у політиці минув, тепер в основному хом'ячки. Хуйло недарма так куражиться, Піонтковський колись назвав його тріумфуючим гопніком, так і є.

Бабло за нафту й газ йде ще більшим потоком, поки вистачає і найманцям заплатити, і пенсіонерам. Піздєц підкрадається на м'яких лапках, але його прогнозували ще на середину літа і де? Транзит на калінінград відкрили, турбіну з Канади повернули... Лисе чмо там мабуть регоче й дригає коротенькими ніжками. 

Зброю ми отримуємо не у промислових об'ємах, на сході орда потроху суне...

Чесно кажучи, до появи хаймарсів я не уявляла, скільки в них того смертельного лайна. Десь після відео підриву складу у Хрустальному мені дійшло. Наразі я тішуся з кожної «бавовни», подумки рахуючи, скільки життів не спинить це прокляте залізяччя. 

Щось мене у меланхолію сьогодні тягне, і дарма. Оно в Криму який чудовий бабархатний сезон почався. Дивлюся на 25-кілометровий затор біля мосту і радію, що щури самі побігли з «нєпотопляємого авіаносца». Вокзал у Сімферополі переповнений. А по нашому, заповненому  такими ж переляканими людьми, кацапські бляді вгатили у Краматорську... Аби ви, чорти, повиздихали. 

Політологи, експерти й інші патякала обіцяють швидкі перемоги. Але я вже не вірю нікому, окрім військових. Мовчки доначу на ЗСУ, Притулі, Маркусу, Моновій. Та всім, кого знаю, кому вірю. 

Восени я остаточно повертаюсь в Україну. Як будемо живі, то зустрінемо золоту осінь, а там і зима... Мер Франківська вже облаштовує пункти обігріву, ми купили електроковдру, якось воно буде. Якщо втрьох з котом щільненько обійнятися, то буде не холодно. Хуйово, що ця хата продувається зі стін, аж свистить, я хз як тому давати раду. Подивимось. 

Треба у всьому шукати плюси, бо дах поїде.

— Я півроку пожила закордоном. Це доволі цікавий досвід.

— Перевірила, чи виживу сама в екстремалі. Виживу.

— Перевірили надійність наших стосунків. Ніхто не загуляв, ніхто не від кого не пішов. Все на місці, попри відстань. І слава богу, має ж хоч щось у світі бути стабільним.

— Схудла. Ура!

— Переїхали. Це теж досить цікаво. Нове місто, новий досвід, все незнайоме, скрізь відкриття. У Франківську дешевше, чистіше, душевніше. Хороше красиве місто. Хріново, що їхати довелось через війну, але це не гірший варіант. 

Слава нашим героям, слава ЗСУ. Молимось за наших котиків й сіємо в очі проти ночі ворогам. 

Оставить комментарий

Популярные посты:

thurinus

Бесколлекторные двигатели 24в против коллекторных: что лучше и почему

imgsrc_ru

Фото от hunter_1966: Прогулки по Москве.

arinakoza

Всем, кто заперт в многоэтажных джунглях.

el_tolstyh

Численность военнослужащих в странах НАТО, России и Украине по состоянию на

pantv

Блеск и нищебродство ресторанов Абу-Даби или местный фаст-фуд и кофе с золотом

pan_tbdinsky

100 карат замороженной мочи

antisemit_ru

Про "Преступление и наказание" И вообще про Достоевского.

tytgrom

У входа в Камергерский переулок. 31-01-2025

matsam

Козыри Зеленского

• Ранее
• Архив