Переяславський акт 1654 рік.

ukraine_russia — 18.01.2010 8 (18) січня 1654 р. у Переяславі відбулася старшинська рада, а згодом генеральна військова рада яка пізніше отримала назву Переялавська рада.

Трактування цієї події було і до цих пір є неоднозначне істориками різних країв і часів.В українській сучасній і західній історіографії ця подія трактується як військово-політичний союз чи укладання особистісного васалелітету.

Вже в 60-х роках 20 століття в Україні активно велись дискусії відносно трактування цієї події так історик М. Брайчкевський у виступі сказав:

"Тепер можемо підійти й до питання про те, що відбулося в Переяславі 8 січня 1654 р. Зараз у нашій історіографії загальнопоширеною є формула, що Переяславський акт становив собою "возз'єднання двох братніх народів - українського і російського". "Возз'єднання України з Росією, що об'єднало два великі слов'янські народи... (підкреслення наше. - М. Б.), мало величезне прогресивне значення для дальшого політичного, економічного і культурного розвитку українського і російського народів"104. Ця формула про об'єднання двох народів є історично невірною. В дійсності об'єднувалися не народи, а держави, одна з яких була феодальною, а друга - в особі старшинського уряду..."

В кінці життя Богдан Хмельницький змінив свою погляди на цю подію так як Царський уряд і Військо Запорожське розходилися в поглядах на деякі речі - зокрема політику щодо Польші і Білорусії.

Чубарьян (Директор Института всеобщей истории РАН академик А.О. Чубарьян): Этот термин (воссоединение) уже не вернуть. Историки Украины опубликовали много ранее неизвестных документов, в том числе и письма Богдана Хмельницкого, из которых видно, что его оценка Переяславской рады со временем существенно изменилась.

"В научных российских изданиях используется термин присоединение. Перед смертью Хмельницкого союз был уже на грани разрыва. Россия заключила Виленское перемирие с Речью Посполитой, а Богдан в союзе с Трансильванией и Швецией начал войну с поляками. В истории нет сослагательного наклонения." (с) Таирова-Яковлева

Радянська історіографія по різному трактувала цю подію. Так зокрема БСЭ писала в 35 році

"Переговоры с Москвой тянулись три года и завершились в 1654 известным Переяславским договором, который знаменовал собою союз украинских феодалов с русскими и по существу юридически оформил начало колониального господства России над Украиной. Х. стремился, опираясь на класс украинских феодалов, значительно к тому времени возросший, стать самодержавным государем на Украине. Желая обеспечить политическое владычество своих потомков, Х. еще при жизни возвел в гетманы своего сына Юрия"

Взагалі кажучи не можна сказати, що Переяславський акт в радянській історіографії завжди оцінювався  цілком позитивно. В 20-ті та на початку 30-х років він оцінювався як абсолютне, а від 1934 до 1953 р. - як найменше зло, і лише від 1953 р. став оцінюватися як безумовне благо.

Шевченко написав відомий вірш Якби-то ти, Богдане п’яний

Якби-то ти, Богдане п’яний,
Тепер на Переяслав глянув!
Та на замчище подив[ив]сь!
Упився б! здорово упивсь!
І препрославлений козачий
Розумний батьку!.. і в смердячій
Жидівській хаті б похмеливсь
Або б в калюжі утопивсь,
В багні свинячім.

Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже...
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь...
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив