О реформах

mihailobrodskiy — 22.09.2010

Тези до виступу

на Парламентських слуханнях

«Економічні реформи: реальність та очікування українського бізнесу»

Шановний Володимире Михайловичу!

Шановні народні депутати!

Шановні учасники парламентських слухань!

            Вдячний за можливість взяти участь у парламентських слуханнях, тема яких присвячена проблемам бізнесу.

 Ось 19 років ми говоримо про формування соціального партнерства у взаєминах бізнесу і влади та забезпечення рівних умов для підприємців.

 Що я натомість побачив, коли очолив Держкомпідприємництво?  На ринках панують неконкурентні умови та нелегальний бізнес. Бізнес максимально зарегулювали та обклали поборами з усіх боків. Для чиновників всіх рівнів він став фактично госпрозрахунковим підрозділом, з якого вони поповнювали свої гаманці. 

  Численні ліцензії, дозволи, перевірки стали узаконеною формою рекету з боку чиновників, що прийшли на заміну бандитам. У вигляді поборів з бізнесу знімається ще один державний бюджет – тільки «тіньовий».

 Але цьому явищу час ставити крапку. Президент проголосив курс на кардинальну дерегуляцію. Ми прибираємо всі зайві адміністративні бар’єри на шляху бізнесу.  

 Та, мабуть, це ще не всі зрозуміли. Адже поки ми проводимо дерегуляцію – в стінах парламенту та урядових установ плодяться нові регуляторні документи, які створюють перешкоди для підприємницької діяльності. Так, у І півріччі 2010 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року істотно збільшили свою регуляторну активність Міністерство культури і туризму - на 140%, Держкомзем - на 90%, Держлікінспекція – на 83%, Держкомрезерв та Держмитслужба – більш як на 40%.

Результат не забарився: голову Держкомзему Олега Кулініча буквально сьогодні відправлено у відставку.

На жаль, і законодавчі акти, народжені в депутатських муках, спрямовані не на легалізацію бізнесу та покращення життя людей, а на подальше зарегулювання ринку. Так, законопроект «Про охоронну діяльність», ухвалений у першому читанні, призводить до посилення державного регулювання, створення додаткових бар’єрів для ведення бізнесу (ліцензування, сертифікація, погодження), обмежує конкуренцію.

 Зупинити цю лавину – наше завдання. І ми її зупиняємо. Так, ми не погоджуємо практично кожен другий нормативний акт, який до нас заходить.

  Питання легалізації бізнесу та створення справедливих конкурентних умов для підприємницької діяльності в першу чергу розв’язує новий податковий кодекс. Документ дає старт розвиткові цивілізованого бізнесу, який матиме змогу працювати у комфортних умовах, сплачувати податки і нести соціальну відповідальність перед суспільством.

Нині у країні всі знають, що таке відмивання грошей. Всі знають, що таке оптимізація та мінімізація. Але мало хто знає, що таке чесна сплата податків. В результаті ми маємо країну, де дефіцит Пенсійного фонду перевищує 30 млрд. грн., а пенсіонери і бюджетними отримують мізерні гроші.

 Ми повинні розширити базу оподаткування. Багатий повинен сплатити за себе справедливі, чесні податки. Бідний теж повинен заплатити за себе – небагато. Проте платити має кожен. Водночас кожен має знати, куди йдуть сплачені ним кошти. Я наголошую на цьому: платники податків повинні контролювати тих, хто витрачати їхні гроші.

 Нам треба створити у себе конкуренті умови, максимально спростити відкриття та закриття власної справи, стимулювати  підприємців створювати справжній бізнес. Оптимізація податків, контрабанда, відмивання ПДВ – це не бізнес, це злочин проти економіки та суспільства.

 Ми захищаємо легальний бізнес і ставимо перед собою завдання – якщо не скасувати повністю, то звести до мінімум побори, які стягуються з бізнесу. Не буде їх – підприємцям буде легше сплачувати податки. Якщо ж ми наповнимо державну скарбницю, ми зможемо підвищити бюджетникам та пенсіонерам нинішні копійчані зарплати та пенсії.

 Проводячи дерегуляцію, наш Комітет зосередив роботу на скороченні надмірної кількості ліцензій та дозволів, зменшенні кількості контролюючих органів, які ускладнюють ведення бізнесу в Україні, спрощенні входження та виходу з бізнесу.

Зокрема, нині ми працюємо за такими напрямками.

 Зміни в сфері дозвільної системи

  Про перехід до декларативного принципу багато і довго говорили. Та лише зараз нам вдалося запустити його у дію. Після ухвалення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо здійснення господарської діяльності на підставі подання декларації», щоб відкрити власну справу, тим, хто раніше отримував дозволи, достатньо подати у дозвільний орган декларацію, яка має підтвердити відповідність матеріально-технічного стану вимогам законодавства.

Ті види робіт та діяльності, на які не поширюється декларативний принцип, зведені у постанові Кабміну № 725. У ній залишився 91 із 227 видів дозвільних документів. Водночас уряд дав доручення ще скоротити ті дозвільні документи, які регулюють види робіт та діяльності, що не становлять небезпеки для життя та здоров’я людей. Таким чином після зміни законодавчої бази залишиться, за нашими підрахунками, 68.

Зміни в сфері ліцензування

Саме зараз відбуваються і кардинальні зміни у сфері ліцензування. Напередодні Верховна Рада проголосувала у першому читанні за безпрецедентний законопроект, яким ліквідується 23 із 78 видів ліцензованої діяльності. Розроблений Держкомпідприємництвом законопроект вніс на розгляд парламенту Президент Віктор Янукович. 

У попередні роки лише говорилося про необхідність дерегуляції, але сфера ліцензування тільки необґрунтовано розширювалася. Так, лише в останню каденцію прем’єра Юлії Тимошенко перелік будівельних робіт, на які треба було отримувати ліцензії, збільшився на понад 700 позицій. Ліцензії треба було отримувати навіть на клеєння шпалер та фарбування стін!

Загалом в Україні ліцензувалося, окрім 78 видів діяльності, 2268 видів робіт. Ми скорочуємо їхню кількість на 93,9%.

 При цьому ми зіткнулися із жорстким протистоянням певних відомств, які, попри неодноразове доручення Кабінету Міністрів України, під будь-яким прикладом його не виконують, а той просто ігнорують.

Але робота з перегляду ліцензійних умов з метою скорочення кількості видів робіт триває. Наразі погоджено із Держкомпідприємництвом нормативні акти щодо скорочення переліку видів робіт, що належать до сфери ліцензування, такими органами ліцензування, як МНС, Національне космічне агентство України, Укрморрічфлот, Держводгосп і Мінпромполітики. В результаті ліквідовано 751 (33%) видів робіт з 2268-ми. Досягли домовленості із Мінрегіонбудом про скорочення 591 виду робіт (з 706-ти) та МОЗом – замість 165 видів робіт залишається 1.

Скорочення кількості контролюючих органів

Держкомпідприємництво ініціювало кардинальне скорочення кількості контролюючих органів. Розроблений нами проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який був прийнятий Верховною Радою України 1 липня 2010 року. Тепер при міністерствах і відомствах має бути лише один контролюючий орган. 

До цього в Україні функціонувало 79 органів державного нагляду, що створювало надмірний адміністративний тиск на бізнес. При кожному міністерстві і відомстві було по кілька інспекцій, які часто дублювали функції одна одної. Загалом серед країн СНД в Україні була найбільша кількість контролюючих органів. Для порівняння, в Молдові їх – 56, в Білорусії – 40, а в Казахстані – 30.

Реорганізація кількох контролюючих органів в один перш за все приведе до скорочення кількості перевірок та чисельності чиновників. Ми нарешті відійшли від ненормальної ситуації, коли п’ять-сім контролерів перевіряли один напрямок. Тепер навпаки – один чиновник перевірятиме п’ять-сім напрямів.

Першими реорганізацію своїх інспекцій запланувало Мінагрополітики. Замість 9 контролюючих органів у них буде один – Генеральна агропромислова інспекція. При цьому чисельність чиновників із допоміжних служб, які обслуговували інспекції, буде скорочена на 800 осіб, а витрати бюджету на оплату їхньої роботи та утримання зменшиться на 2,5 млн. грн. щомісяця. І це цифри лише по одному міністерству.

Відповідальність чиновників

З перших днів мого перебування на посаді голови Держкомпідприємництва я говорив про необхідність ухвалити закон, який би посилив відповідальність чиновників за порушення при видачі дозволів, ліцензій тощо. Не може бути такого, що чиновники ухвалюють рішення, від якого залежить чийсь бізнес, але у випадку необґрунтованої відмови чи затягування, жодної відповідальності не несуть. Держслужбовців, які пишуть незаконні регуляторні акти, тим самим змушуючи бізнес бігати по кабінетах чиновників та всюди за все платити, треба карати аж до звільнення.

Ми розробили законопроект, в якому пропонуємо за перше порушення штрафувати чиновника на 850 грн., а за друге протягом року - звільняти за рішенням суду. Думаю, незабаром він буде ухвалений у Верховній Раді. 

 Загалом, за нашою ініціативою вже розроблено і передано на розгляд до Верховної Ради 19 законопроектів, два з яких вже прийнято як закони, 5 прийняті у першому читанні, інші 12-ть – на черзі.

              У своїй роботі ми абсолютно відкрити – ми в обов'язковому порядку залучаємо відповідні широкі кола самих підприємців та їхніх професійних об’єднань для обговорення всіх проектів актів.

             Окремо хочу зазначити – всі наші бази даних (чотири реєстри) доступні через Інтернет. Тут ми – перші.

            І надалі ми будемо наполягати на впровадження принципу відкритості всіх державних електронних баз даних з метою виключення необхідності отримувати мільйони довідок з цих реєстрів.

Проводячи реформи у сфері дерегуляції, ми також окреслили напрямки для подальшої роботи:

-          скасувати всі акти міністерств, відомств та, головне, місцевих органів влади, що прийняті з порушенням вимог закону про регуляторну політику,

-          запровадити нову ідеологію - державне регулювання вартості послуг, порядку їхнього надання, встановлення тарифів, розмежування їх на державні, адміністративні та господарські, а також оптимізація надання цих послуг шляхом розроблення стандартів адмінпослуг та перегляду переліків платних послуг,

-          скоротити перелік документів, які надаються для отримання ліцензій, та поступово запровадити отримання ліцензій на окремі види діяльності за декларативним принципом,

-          відмінити печатки (матимуть винятково інформаційний характер, а не дозвільний),

-          скасувати «непотрібні» звітні та облікові документи (нотаріально завірені довіреності, бланки відряджень, подорожні листи тощо),

-          реорганізувати техогляд та ліквідувати МРЕО,

-          запровадження електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання та встановлення єдиного порядку державної реєстрації філій іноземних юридичних осіб,

-          зменшити час на отримання дозволу на будівництво до одного місяця шляхом реформування діяльності різних будівельних інспекцій, які погоджують проект будівництва,

-          виключити корупційні норми з ліцензійних умов Мінрегіонбуду щодо порядку визначення спроможності виконувати будівельні роботи не самим міністерством (як того вимагає Закон), а іншими суб’єктами господарювання (звісно за гроші), які визначає (!) міністерство.

-          посилити відповідальність органів контролю за нанесення шкоди суб’єкту господарювання при проведення перевірок (неповернення вилучених документів, вимушений простій, вимагання непередбачених законодавством довідок чи звітності тощо) тощо

Знаменитий економіст Майкл Портер у своїй книзі «Конкуренція» багато років тому написав, що глобальна конкуренція примушує топ-менеджмент компаній змінювати свої уявлення про ведення бізнесу. Я дозволю собі перефразувати цю фразу: ми всі, тут присутні, повинні змінити своє ставлення до національного бізнесу, відмовитися від традиційного фіскального підходу. Нам треба навчитися бачити українського підприємця у світовій системі координат, і створювати умови для конкурентного розвитку національного капіталу.

Ми повинні усвідомити, що конкурентна країна – це не просто створення робочих місць, а створення ВИСОКООПЛАЧУВАНИХ робочих місць. Це наш шлях до Європи.

Оставить комментарий

Популярные посты:

clemens

Онлайн-казино Vavada: от зарождения до завоевания лидирующих позиций и дальнейшего роста

padolski

Трагедия из-за инфицированной крови: когда незнание и страх усугубляют боль

megumi_ikeda

Без названия

wildcompany

Жарко

coffee_mood

Утро, кофе, булочки

19_lovely_87

Весеннее

egornebo

Недоумеваю- 98900002910

gbook96

уходящая натура

lisapedy

Вильнюс

• Ранее
• Архив