Несправжня ялинка

sestra_yuliya — 30.12.2009 Усі вже третій сон, певно, додивляються, а я все викроюю та вирізаю, вирізаю та клею, даю раду обрізкам... Аж стомилась. Хочете подивитись , що з того виходить?
 
Мріяла спекти цілий пряниковий будиночок , але облінувалась. Вирішила спершу посадити дерево, а тоді вже, якось іншим разом, і хату зладнати. Отож ялинка. Завдання ускладнювалось тим, що страва мала бути пісна. Тобто ніяких яєць для пухкості й повітряності, ніякого масла-сметани-вершків.

Отже, розкроїла і повирізала шаблони


Тепер тісто. Взяла по 200 г меду та цукру і 250-грамову пачку маргарину, довела, помішуючи, до кипіння , але не кипятила. Як вистигло, додала трішки розпушувача для тіста, розпарених родзинок, ванілі й борошна, скільки взяло. Борошна пішло багатенько, з 1 кг може. Витримала годину в холодильнику.



Потім розкатала, вирізала ножем "зірочки" за лекалом, випекла у духовці при середній температурі. Медове тісто тааак пахне, хоч з дому тікай.



Остигло - склала гіркою і перемазала марципановою глазуркою. (Тут, треба сказати, схалтурила - глазурка продавалася в супермаркеті і була у вигляді порошку, я тільки трішки водички капнула і гарно збила). Обсипала кокосовою стружкою.



Дві ялиночки готові. Якщо благополучно довезу потягом, то буду бабусь дивувати. Вони, мої рідні, обоє такі кулінарки були, поки вік не взяв своє.

Із залишків тіста випекла печивко.


У кожному - досить рівненька дірочка (пропобила її коктельною соломинкою, сама придумала, до речі). Завтра, як висохне і побілішає глазур,  на стрічку - і прикрашати хату. Якщо не з"їдять за ніч миші. Двоногі:-) 

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив