Моя зустріч з убивцею Ніла Хасевича

zariziaka — 08.05.2011

Коли ми вшанувуємо радянських ветеранів Другої світової війни ми забуваємо, що справжнім фронтовикам всім уже далеко за 80 років і їх в лавах на 9 травня лишилися одиниці. Більшу частину «ветеранів» складають енкаведісти – члени істрєбітєльних атрядов, які «воювали» переважно в Західній Україні вже після війни, а саме в 1945-1954 роках (відтак вони молодші, а тому їїх лишилось більше). Закон про статус ветерана прямо пише, що такі бійці також мають офіційний статус ветерана Великої Вітчизняної Війни.

Один з таких типових чекістів проживав (може ще й досі проживає) у Рівному. Його звати Борис Стекляр. Він відомий тим, що керував спецоперацією по ліквідації Ніла Хасевича у березні 1952 року. Свої подвиги по вбивству видатного українського художника, активного громадського і політичного діяча, члена Організації українських націоналістів і Української головної визвольної ради Ніла Хасевича. Стекляр описав у власних мемуарах виданих ще в брежнєвські часи. Чекіст любив смакувати подробиці своїх операцій. Зокрема, вийшли друком його спогади в книзі «Со щитом и мечом», а також в деяких інших книгах.

В 2005 році Борис Стекляр ходив на роботу в «Інтурист» як годинник. Чітко о першій він йшов обідати додому – жив в найпрестижнішому будинку міста з вікнами на Театральну площу. А рівно о другій вже відкривав двері готелю «Мир» де і був розташований його офіс.

Ми вирішили скористатися його енкаведістською виручкою для того, щоб подивитися йому в очі. Близько десяти крепких хлопців зібралися біля входу в готель. Як і очікувалося вбивця Хасевича вийшов звідти о першій годині. Була зима, холодно і слизько, але Стекляр рухався швидко і впевнено. Ми рушили за ним. Дорога пролягала через сквер (іменовваний рівнянами «Бродвей»). Там ми його оточили «каре» і так собі йшли далі. Стекляр зрозумів, що справи неважні і стишив хід, а  потім зупинився.

Я підійшов до нього, подивився в трохи налягані очі і запитав, шось типу, шо ж ти с*** Ніла Хасевича убив. Стекляр все зрозумів і спробував різко взяти вправо, прориваючись в сторону вулиці Міцкевича. Звісно йому це не вдалося. Його ніхто навіть пальцем не торкав, але психологічний пресинг був відчутний. Зрештою Стекляр заговорив. Він заявив, що, насправді, не вбивав Хасевича. «Он сам себя убил. Когда мы его взяли в схроне он уже был мертв», - спробував виправдатися чекіст.

Після того як ми його ще декілька разів пресанули незручними звинуваченнями, Стекляр схопився за серце, демонструючи, що йому стало погано. Втім, я як і всі, схилялися до думки, що це імітація. Ми залишили його на лавці, після чого він далі почовгав собі додому.

Шкода, що не всі чекісти, які 9 травня маршируватимуть під своїми червоними прапорами були такими чесними як Борис Стекляр. Той принаймні не приховував, що не лише і не стільки боротьбою з фашистами обмежувалися його «геройства».

Сохранено

</>

Моя зустріч з убивцею Ніла Хасевича

Коли ми вшанувуємо радянських ветеранів Другої світової війни ми забуваємо, що справжнім фронтовикам всім уже далеко за 80 років і їх в лавах на 9 травня лишилися одиниці. Більшу частину «ветеранів» складають енкаведісти – члени ...

Читать полностью

Источник

Оставить комментарий

Популярные посты:

constantinus

Кофемашина не мелет зерна

e_kaspersky

Тот самый Староколымский.

a_nalgin

О прозрении самых стойких Нехорошее — грядёт?

swamp_lynx

Великое европейское кино

maoist

А вот и очередной результат распространения нейросетей

natalia_goodler

Пробный заход

begemot_0007

Масяни

uncle_pafnutiy

Новый вокзал в Калязине

taransv

«Это немыслимо»!!! Трамп возмутился прибытием российских военных кораблей на

• Архив