молочні та м'ясні ферми Дніпропетровщини. зсередини.

atanoissapa — 23.05.2012 Після сьогоднішньої екскурсії декількома фермами, скоріше за все, я перестану вживати молочні продукти. Побачене дещо змінило всередині. Сильно змінило. Бо одна справа - бачити на відео десь там в нетіку, інша - на власні очі.

Старатитимусь описувати побачене без емоційних вегетаріанських реплік, тільки факти, але це буде важко.


Їздила я сьогодні по декількох молочних та м'ясних підприємствах Покровського району Дніпропетровської області. Що я там робила - не суть важливо, але поїхати визвалась сама, хотілось вражень. О дааа, вражень вистачить надовго.

Це - пункт з прийому молока. Сюди молоко звозять від селян та невеликих сільських кооперативів, а потім продають компанії "Данон". Якість привезеного молока перевіряється так: в пробірку з пробою молока капають 68% спирт. Якщо "згортається" - значить неякісне, таке молоко не приймають. Чим більше градус спирта, який "витримує" молоко, не "згортаючись", тим воно якісніше, жирніше, і тим більше за нього платять.



Між іншим, за літр молока кооперативам та населенню платять по 2 гривні. Це дуже низька ціна, на межі собівартості, але у тих, хто тримає від 3 до 10 корів, немає іншого вибору - в розничіній торгівлі на ринку вони стільки молока не продадуть, та й стояти немає часу.

Далі ми їдемо в "корівник сімейного типу". Це звичайна сільська сім'я, яка взяла кредит, купила 10 корів та певне устаткування і тепер заробляє собі на хліб, потихеньку виплачуючи позику.


Корови тут виконують функцію машин для виробництва молока. Тому і ставляться до них, як до машин. За 5 років перебування в цьому "корівнику сімейного типу" їх жодного разу не випасають на галявині та не дають розім*яти ноги. Отут вони змушені провести 5 років свого життя:


У кожної корови - пару квадратних метрів житлової площі. Це багатство вони мають, поки можуть давати жирне молоко, потім їх прямо звідси повезуть вбивати на м*ясо.




Бачите оцю яму - за коровою? Там мають збиратись фекалії. Щоб власники не напрягались прибиранням корівника, корова має цілитись саме в ці ями. Для цього сучасні технології придумали цілу систему. Бачите горизонтальні палки над тваринами? Це електрошокери. Як тільки корова намагається податись вперед, її шарахає струмом, і вона випорожнюється акурат в яму. Таким чином, власники ферми можуть чистити ями раз на місяць.

Сплять ці корови, згорнувшись калачиком між ямою та передньою стінкою забора. Все. Життя. Тільки так. Зимою, влітку, завжди.



Далі ми їдемо на більш крупний завод, де виробляють не тільки молоко, а й м*ясо. Загалом тут більше тисячі голів коров.


Почуваються вони тут краще, аніж в "корівнику сімейного типа", але не набагато.




корови спочатку тікали при спробі до них підійти, але потім відчули, що їсти я їх не збираюсь, тому підійшли познайомитись )


ластиться.


це не привид, це оператор )


зараз у корів час прогулянки, але на цій фермі також є схожі загони, де на кожну корову - по пару квадратних метрів. Правда, електрошокерів я там не помітила. 


- А вони у вас слух*яні? Доводиться бити? - питаю директора ферми.
- Нууу... як вам сказати... - посміхається він.
- Електро-батогом підганяємо, - уточнює працівник, що стоїть поруч.
.....




На цій оптимістичній ноті ми їдемо на ще одну ферму, де виробляють свинину. Її керівники хваляться збільшенням потужностей та підвищенням кількості виробляємої свинини.
Тварини тут живуть отак. Все. Своє. Життя.




Поросята лежать одни на одному, як картопля. Вони не в змозі поворушитись, бо місця вдвічі менше, ніж свиней.


Прибирають тут рідко, тому сморід страшний, а тварини сруть одне на одного, іншого виходу у них немає, навіть при бажанні.


Я не буду напрягати вас нудними вегетаріанськими промовами.
Просто всі ці знущання відбуваються виключно для того, щоб хтось з вас поклав на хліб шматок ковбаси, а продавці заробили на цьому бабло.

І головна мета скоріше друга, а не перша.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив