Мітровіца (Косово) 08-2011

На перший погляд Мітровіца - типове і непримітне сербське місто, десятки таких.

Тут звичайні вулиці і забудова



Звичний для українського ока урбаністичний пейзаж



Тут багато хороших (справді) кафе та ресторанів



Непоганих готелів



Є добрі  дантисти



Зустрічаються елітні весільні салони. Це напевно шоу-рум



Тут, як і усюди на Балканах, некрологи вішають на стовбах та спецільних дошках



В місті багато букмекерок, що наштовхує на думку, що люди тут живуть азартні і спортивні



Є навіть піцерія форнетті



Тут по домашньому добре і затишно



Будуються нові гарні будинки



Ціни на квадратний метр - європейсько-райцентрівські



Яке сербське місто без гарного храму? Є тут свій храм, нічим не гірший за інші



Проте гуляючи містом постійно помічаєш дивні та незрозумілі деталі... Чому кожне друге авто без номерних знаків і куди дивиться поліція? До речі, а де поліція?



Важко уявити в Україні оголошення про те, що  в храм з автоматичними рушницями M16A2 - зась



Коли дізнаєшся правду про Мітровіцу - стає моторошно. Все це тому, що жителі однієї частини цього міста - останні двадцять років знаходяться у стані війни з жителями другої



Ділить ці частини ось-такий вузький міст. Жоден серб з наявним інстинктом самозбереження ніколи не перейде його, це ж саме стосується і албанців. Зліва на протилежному боці проглядається силует австрійського БТР-а, а на стовбах неприродньо велика кількість камер. Коли ви вкотре краєм вуха чуєте з ящика, що у Косовській Мітровіці відбулись чергові зіткнення - в 70% випадків картинка буде саме звідси



Ось пам'ятний знак з прізвищами сербських родин повністю знищених в ході війни



Ось сербська частина Мітровіци. Тут проживає біля 15 тисяч сербів



А це албанська, видно навіть мінарети мечетей. Про албанську частину Косово і Мітровіци тут



На пагорбі куди видерлись, щоб зняти панорами - стоїть незрозумілого призначення штука загрозливих розмірів



Стіни в місті безбожно заспамлені різними політичними твітами





Драшковільчу пиздо - так знайомо і приємно звучить. Все-таки подібні у нас мови...



В Мітровіці дуууже багато дітей. Якшо в Сербії середня сім'я виховує одного-двох - то тут по три-чотири, а то й більше. Цей демографічний феномен пояснюється просто і прагматично - велика община дає надію втриматись в майбутньому на своїй землі. Це може дати перевагу у "демографічній війні" з якоюсь Хорватією. Але мусульмани, по ту сторону мосту розмножуються ще якісніше



Є тут сувенірний магазин з шаленими цінами (магніт = 8$). Проте ця неприємність компенсуються безкоштовною дегустацією різних сортів слівовіц. Фото листівки з стелсом в тайтлі - звідси



Серед сувенірних футболок, з подивом знаходимо форму з такими знайомими шевронами (українського ментівського контингенту) за 25 євро. Ехх прапорщик...



В місті можна знайти багато ще югославських артефактів, як-от магазинні вивіски чи якісь комунальні таблички



Веселить величезна кількість проросійських стікерів і портретів Путіна - останньої надії сербського Косово



Путін тут висить давно



Він як ікона. Майже в кожному магазині чи кабаку має бути путін



А от шо тут робить наш ананас - залишається загадкою. Серби, до речі, непогано шарять у реаліях та персоналіях української політики: Тимошенко і Ющ - пиздо, бо лягали під американців, а от теперішнє чудо  Януковіч - в самий раз братушка, бо товаришує з росією )



Туристи тут викликають живий і непідробний інтерес. Як потім дізнались, за тиждень до нас в місті були французи, але поїхали сильно получивши по шиї від фашиствуючої молоді за схвальні відгуки про американську зовнішню політику (я серйозно). Місцеві жителі спочатку відносяться до тебе з обережністю, а коли дізнаються звідки ти - все понеслась...  слівовіца і слов'янські братання, а потім, розповіді як правильно стріляти шиптарів (албанців тобто) і скільки в кого з родини людей вирізали ті самі албанці за останні 10 років



Фактично самий центр міста. Зліва пам'ятник російському консулу, якого в 190х зарубали албанці



Тут як і в албанському Косово повно бігбордів, що славлять міжнародні сили KFOR



Проте більшою популярністю користуються рекламні площі з почесними жителями якогось села



В селах на кожному подвір'ї висить сербський прапор. У разі тривоги (сирена чи дзвін) - все організовано та продумано, а головне не раз відпрацьовано на практиці. Серед чоловіків є відповідальні за евакуацію дітей та жінок, а кожен житель села прекрасно знає свою позицію у системі оборони. Зброя є у кожного...



Дорогами постійно курсують джипи та бронетехніка міжнародних сил




Під час пересування цими місцями у кров поступає значно більше адреналіну. Усвідомлення того, що можливо саме зараз тебе в приціл розглядає міфічний снайпер, чи десь там в кущах куди пішов відлити стоїть розтяжка - примушує серце швидко битись. Але тільки зараз  розумієш, що повернувся-б сюди ще раз - тут чудові і відкриті люди, живописні та самобутні місця і немає туристів. Зате є щось незвідане, цікаве та страшне водночас.  Обов'язково побуваю тут ще