Максим Голубєв

"Подивився я на ці карти — і згадав, як у листопаді 2021 року
всіх смішили подібні сценарії. Пам’ятаєте? Карта з червоними
стрілками, що повільно розповзались від кордонів Росії, захоплюючи
шмат за шматом територію України.
Здавалося, це чергове лякання Заходу або генералів у відставці. А
потім лютий настав — і стрілки стали справжніми колонами, а смішки
зникли.
Тепер ці нові стрілки — вже над країнами Балтії, над Сувалкським
коридором, над Лапландією, де, здається, мали би лише полярні олені
ходити. І знову хтось дивиться на них скептично, мовляв, «ну це вже
точно фантастика».
Але фантастикою вважався й обстріл Києва о 4-й ранку. І танки під
Бучею. І Маріуполь, якого більше нема. У цих картах немає деталей —
тільки стрілки, умовні позначки та десь убік винесене «–43,4% ВВП»
для балтійських країн.
Як ота виноска дрібним шрифтом у ліках: "побічні ефекти включають
руйнування економіки, депортації, повітряні тривоги, спалені
склади". Що мене лякає не найбільше — це навіть не сценарії.
Це те, що виглядає знайомим. Що в цих картах відчувається певна
буденність. Наче хтось уже звик креслити ці стрілки — і вони не про
страх, а про чергову зміну конфігурації на дошці.
А фішками на цій дошці будуть люди"





|
</> |