Людина президента

trim_c — 19.03.2021
"Я обіцяю не продавати справи. Не зливати їх"

Здається, немає жодного українського прокурора, якого б не супроводжували скандали. Що тут поробиш — така посада.Але, на жаль, в українській історії здебільшого прокурорів асоціюють не з тими, кого вони заслужено посадили, а за іменами тих, кого вони покарали "за запитом" та кого "прикрили" чи "відмазали". Своє намисто із подібних справ за рік зібрала й Ірина Венедіктова.

Справа брата керівника Офісу президента Єрмака

Навесні 2020 року нардеп від "монобільшості" Гео Лерос оприлюднив відеозаписи, на яких чоловік, схожий на Дениса Єрмака, домовляється про працевлаштування зацікавлених осіб на посади в органах влади. Історія відразу набула розголосу, і журналісти проєкту "Схеми" зі свого боку встановили, хто записав "плівки Єрмака" і хто на них потрапив.

Скандал? Однозначно. Ба більше — перша корупційна історія в ЗЕ-команді.
І що ж робить ОГП? Офіс Генпрокурора не відкрив провадження за зверненням захисника Гео Лероса. Але Печерський районний суд Києва зобов'язав прокурорів це зробити.

І у відповідь, після "самостійного виявлення" злочинів прокурором, у Державному бюро розслідувань відкрили другу, третю та четверту справи з цього приводу, але вже не щодо корупції, а щодо імовірної незаконності створення та оприлюднення плівок.
Відомості про цей злочин внесли генеральна прокурорка Ірина Венедіктова та прокурор Андрій Любович.

Блокування екстрадиції Бахматюка, який переховується в Австрії

У лютому 2020-го Печерський суд зобов’язав Генерального прокурора закрити провадження щодо власника VAB Банку і власника агрохолдингу "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка. Потім в кінці травня Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення і заочно відправила екснардепа під варту.

Однак відразу після цього оголошений у розшук Олег Бахматюк звернувся до Офісу Генерального прокурора з проханням втрутитися в розслідування НАБУ, й Ірина Венедіктова згадала про припис Печерського райсуду Києва і закрила справу.

Опісля Офіс Генпрокурора відмовився підписувати запит до Австрії щодо екстрадиції оголошеного у розшук Бахматюка й протягом кількох місяців затягував саму процедуру екстрадиції. Зрештою, за запитом НАБУ Антикорсуд призупинив розслідування у цій справі.

Перешкоджання слідству у справі скандальних суддів ОАСК

17 липня 2020 року Антикорупційне бюро оприлюднило нові "плівки ОАСК", фігурантами яких стали 8 суддів Окружного адміністративного суду Києва (включно з головою Павлом Вовком), голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк і кілька адвокатів, яких нібито використовували в схемі подання підставних позовів.

Того ж дня НАБУ звинуватило цих осіб у створенні злочинної організації з метою захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.
А Ірина Венедіктова та прокурор Андрій Любович погодили вручення підозр цим 12 людям.

Однак уже за десять днів Генпрокурорка ліквідувала групу прокурорів САП, яка працювала над цією справою, а потім тиждень "морозилась" у відповідь на клопотання слідства щодо відсторонення Вовка і Ко.

І досі Венедіктова фактично прикриває Вовка, ігноруючи НАБУ і ВАКС. Вона не надсилає до Вищої ради правосуддя подання про отримання згоди на затримання голови ОАСК та інших підозрюваних суддів. А сам очільник Окружного адмінсуду залишається на посаді та вже вшосте проігнорував виклик на засідання ВАКС щодо обрання йому запобіжного заходу.

Розслідування щодо "слуги" Халімона

Восени "Схеми" у своєму розслідуванні розповіли про те, що Ірина Венедіктова влітку відмовила НАБУ у розслідуванні щодо нардепа від "Слуги народу" Павла Халімона. Попри аудіозаписи, на яких схоже, що Халімон вимагає хабар.

На думку Генпрокурорки, у цій справі були "відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР". Однак уже наприкінці вересня, після заяви одного з депутатів, Венедіктова внесла відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Блокування вручення підозри нардепу Юрченку

Справді топова корупційна справа нашого часу, яка так широко обговорювалась ще й тому, що це була перша підозра народному депутату від президентської партії.

15 вересня НАБУ оприлюднило відеозаписи з передачею частини хабара нардепу від "Слуги народу" Олександру Юрченку та його спільникам. Тоді ж у сесійній залі парламенту Ірина Венедіктова заявила, що наданих детективами матеріалів недостатньо для оголошення Юрченку підозри, чим викликала справжнє обурення.

Однак уже за два дні Генпрокурорка підозру нардепу таки підписала. І знову можна було б подумати, що це її професійне рішення, якби не одне "але"... Свій підпис Ірина Венедіктова поставила після того, як Офіс президента публічно "схвалив" розслідування щодо Олександра Юрченка.

Справа заступника голови Офісу президента Олега Татарова

Є одна особа, яку завжди згадуватимуть у прив’язці до роботи Венедіктової на посаді, — заступник Керівника Офісу президента Олег Татаров. Тут Генпрокурорка, здається, зробила більше, ніж могла.

За версією НАБУ-САП, Олег Татаров, працюючи в "Укрбуді" юристом, домовлявся про написання експертизи з викривленим змістом, яку зрештою зробив Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС. Пізніше в будівельній компанії посилалися на цю експертизу, яка нібито показала відсутність збитків.

До цієї справи Ірина Венедіктова долучилася ще до того, як громадськості стала відома суть обвинувачення. 1 грудня 2020 року Генпрокурорка екстрено і без вивчення матеріалів змінила прокурорів у провадженні, тож НАБУ-САП не змогли оперативно вручити підозру Татарову.

Далі — більше. Суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк зобов’язав Ірину Венедіктову забрати справу у НАБУ та передати її до "іншого органу досудового розслідування".

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оперативно оскаржила це рішення суду в Апеляції ВАКС, однак Венедіктова теж оскаржила це ж рішення в Київському апеляційному суді, що загалом суперечить порядку підслідності справ.

І — о диво! — того ж дня Київська апеляція відмовила у відкритті провадження щодо Татарова. А вже в кінці місяця заступник Венедіктової передав справу Татарова в СБУ.

Детально всю цю історію Transparency International Ukraine розписала у таймлайні. Гортаючи "сторінки історії", відчуваєш, що Генпрокурорка не готова до неупередженості. І особливо, коли йдеться про близьких до президента.

Знов таки задля балансу зазначимо: у справі керівництва ПРИВАТ-банку Венедіктова діяла достатньо чітко і професійно. Але це не змінює вкрай негативної оцінки її дій у найбільш резонансних справах: Бахматюка, Татарова, суддів ОАС і передусім голови ОАСК скандального Вовка.

Неприємною плямою на її мундирі залишається також історія з отриманням компенсації чоловіком Венедиктової: він отримав 750 тисяч при звільнені і через 10 днів... спокійно повернувся до роботи на тій самій посаді. Такі сумнівні комбінації не надто сумісні із посадою "заступника президента у справах справедливості". як охрестила сама себе Генпрокурорка.

І головне, що мені кортить зауважити попри повну відсутність доказів і навіть підстав. Прикро помиляється кожен, хто насправді вважає Венедиктову "людиною президента". Це лише роль та маска. І вона буде скинута при першій-ліпшій нагоді. Виходець та вихованець Харківського вищого "ментівського" осередку, вона не надто поважає людей, що не належать до певного вузького та спадкоємного кола, вона позначена родовою пихою. І Зеленський - людина нізвідки, що не належить до жодного чиновного володарського кола, просто не може правити їй за взірець, він для неї не може бути поважним майже за визначенням, він парвеню, вискочень.

І я гадаю ми ще побачимо перетворення. Якщо тільки Зеленский не здогадається її позбутися раніше

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив