Секреты подготовки раллийного авто: инженерный взгляд 
Жизнь авторитетов в тюрьме 
"Замечательный снимок!" 
"Факты, но не слухи" (Ялтинский голос, 15 мая 1918 г.). 
А у Вас брат в Москве есть? 
Внешний локус выводит нормальные-то страны на украинский шлях 
лучше нету 
«Хотели иномарки? Получайте и дроны!» 
Контрольная точка: Полночь
13.06.2025 —
Дмитро Шаповалов
Іран
mykolap — 18.06.2025
Якщо вже всі заговорили про Іран, то й я поділюся своїми
аполітичними спогадами, як я мандрував у цю країну на якусь
роковину святкування їх революції на початку 2000-х автобусом з
Баку. На що в першу чергу звернув увагу – що перська мова дуже
приємна на слух, у порівнянні з азербайджанською. Азербайджанці в
принципі з цим згоджувались, зауважуючи, що їхні поети теж
намагалися свої твори писати на фарсі. Те саме стосувалося і кухні
– вона була дуже розмаїта у порівнянні з азербайджанською, де
головною стравою, здається, був невибагливий «хаш».
Але про фарсі: я дуже швидко переконався, що цей народ – поети від
народження. Це було зрозуміло навіть з назв їх бюрократичних
установ штибу «корпус
вартових ісламської революції» (КВІР). Приймало мене
відомство під назвою «міністерство
ісламської орієнтації». А їхній аналог конституційного
суду називався «радою
доцільності», із чого випливало, що всі інші структури в
цій країні – недоцільні.Іще я помітив, що ці люди народжуються вродженими поетами. Навіть коли я спитав, що на написи, видрапані у кабіні ліфта, мені переклали щось на кшталт «О, Лейло, ти мій сонцесяйний кумир». Тому недивно, що там на параді все туж було поетично, наприклад, гасла «ти, американський Буш, самий великий у світі Сатана». Мені здається, що якимось чином схильність до віршування і кучерявих висловів закріпилася у цього народу генетично. Тому і зараз пропагандистські гасла з високою художньою цінністю я сприймаю, як належне.
Але прикольний був шлях назад, коли іранський автобус перетинав азербайджанський кордон: жінки одразу скидали ті хустки і купували косметику, якою, через відсутність досвіду, дуже негарно нафарбовувались. А чоловіки кидалися пить водку і, через відсутність практики, швидко падали лицем в салат. А азербайджанці лиш хитро посміхалися, примовляючи «давай, іранець, пий досхочу, тут у нас справжня демократія. Це ж Азербайджан».
Іще:
Відкриття останніх днів: паралельно з "хорошими руськими" і Тіхановською існують і "хороші іранські", цей шахзаде Реза Пехлеві, банда якихось інших пройдисвітів, що ведуть плейбойський стиль життя, називаючи себе при тому альтернативним тегеранським урядом в екзилі
https://t.me/zmova22/1957
Оставить комментарий
Популярные посты:
Предыдущие записи блогера :
Архив записей в блогах:
Продавец гастронома Таганский предлагает заряженную воду Аллана Чумака. Москва, 1992 год.
...
Наступает лето, и, в общем, пора менять оформление журнала на что-то более соответствующее моему настроению. Сменил главную аватарку и картинку в шапке (обе - картины замечательного художника Esao Andrews , о котором я узнал вчера). Вроде все, мне ...
А почему в интерьерах детских садов преобладают яркие цвета? Почему для оформления детских комнат обычно употребляют краски из серии "вырви глаз"? Почему детская пластиковая мебель, одежда, посуда, игрушки таких кричащих, диких цветов? Я знаю, ...
В России... доброе утро! ...
Качаются фамильные изумруды в ушах, словно подобранные под цвет глаз Маргариты, на юной невесте роскошное подвенечное платье из Парижа, расшитое жемчугами. Смиренное и кроткое выражение лица, слова клятвы, которые она произносила автоматически, не понимая смысла от волнения... Как ...
