да уж

було б зрозуміло, якби вони були реформаторами-камікадзе, а то ж звичайні собі ворюгі, які хочуть правити вічно.
таке враження, що у нас відбулася якась жовтнева революція, яка зломала всю систему існування суспільства. міністрів розстріляли, професура драпанула в париж, митці сіли на пароплав і загубилися в чорноморському тумані, а у будівлі держустанов хлинула матросня з чайниками, порозвішувала там портянки на портретах попередників, насрала у вази, понаписувала на стінах "юрка – хуй" і "юлька – блядь", облачілась у те, що знайшла у барських шафах, топить буржуйки томіками шпенглера і платона, сидить у кріслах, закинувши ноги на стіл, курить сигари і попльовує у стелю. і чомусь вірить, що так може тривати вічно. і що це і є управління державою.
ще деякі особливо просунуті матроси, які, відімо, відчувають себе неформальними мічманами, їздять до давоса, щоб погуляти там у страусинових туфлях по швейцарії.