Чернівці

pechalka_jalka — 02.06.2023

Три години позаду, маршрутка незручна, зате порожня, можна розлягтися на весь ряд ще й ноги витягнути. 

Дзвоню власнику квартири з автовокзалу, той каже — чекайте, я вас підвезу. Підвалює на здоровенному чорному джипі (вважаючи бруківку по місті, це розумний вибір).

Хата у старовинному будинку, який вібрує і трясеться від руху великого  транспорту. Я поки допетрала, що це дім трясе, а не австрійські привиди з пічки вискакують...

Не розумію прикола оцих дерматинових кончєних диванів. Холодне, слизьке, противне. З часом покриття це лущиться, тріскає... Текстиль хоч почистити можна, а оце одоробло лише на сміття. 

Старовинний п'єц, обкладений керамічними плитками. Зимою, мабуть, затишно. Хоча я не уявляю, скільки дерев тре спалити для обігріву цих чотириметрових стель.

Балкон то любов. Вдалині трошки гори видно. 

В мене навіть персональний маскарон був!

Невеличка кухня, вперше готувала тут на індукційній плитці. 

І пралка є, і біде. Така незручна штука, це ужас, хто його придумав?

В перший день я зазвичай відпочиваю з дороги. Замовила їдла, навіть сфотать нічо не встигла, така голодна була.

Взагалі, фотка більше про понти, бо з ноутом там незручно. Нічо не чутно, на вулиці дуже шумно. Й при денному світлі погано видно. Постік написала й пішла у свою вібруючу люлю, досипати.

Нічо мене не бентежило. Ніякі домашні справи, вечері, закупи, пралки-прибиралки. Просто пикою у подушку й балдій. Навіть посуд мити не треба, тільки судочки у сміттєвий пакет.

Баю-бай, спи, Тетянко, засинай.

Приймала ввечері душ, завила тривога. У Чернівцях вона на одній ноті, не така страшна як у Франіку. Зате оре двічі((. На відбой також. По Чернівцях ніби не було прильотів, мені не було лячно всі ці тривожні ночі. А от Києву дістається... Тварі кацапські, все ж вам повернеться. Чечєни вам голови ріжуть й на пляшку саджають, тепер ще й від українців вигрібати будете. 

Ми вас по горах так файно ганяли, шо й досі бандерівців боїтеся. Так це люди були з дрючками та пістолями. Після півтора року бомбьожок, катувань, вбитих дітей, згвалтованих жінок, зруйнованих міст — у вас тепер мільйони ворогів. Й весь натівський арсенал, щоб вас, підорів, знищувати. 

Постільна білизна чорного кольору. М-да((. За ті грубі гроші, шо я там лишила, могли б і біленьку попрати.

Вхід у квартиру

Внутрішній двір. На цих балкончиках щовечора сиділа й пизділа якась стара курва, як все погано й буде ще гірше. Дім навпроти головного управління поліції. У дворі сидить сєпаратістка й пиздить як здрасьте. До речі, в мене документи за два тижні жодного разу не спитали. Я двічі купували білети на автобус (один з них — міжнародний), заселялась у нову хату біля ратуші й поліції — й ніхто не дивився в мій паспорт. У воюючій країні. От шо значить — я в себе вдома.

Знов у пам'ятці історії жила).

Читала я про цього Фішера. Багата біографія

Ще й ресторан зробили його імені. 

Й історію по стінах розвішали

Ратуша за два кроки від дому. На башту щодня о 12-й виходить сурмач у буковинському вбранні й грає «Марічку» — музичний символ міста.

Туристична принада — пішохідна вулиця Ольги Кобилянської

Арочний прохід з красивими розписами

Величні під'їзди

Несподіванки у закапелках

Я про цей бар «Вйо» на ютубі бачила. Там є прикольна традиція, пов'язана з конякою. Щоп'ятниці чувак надягає кінську голову й ходить всім наливає бухлішка безплатно. Якби пила — неодмінно б зазирнула

Сподобалось, як тут оздоблюють літні тераси

Попердолило

Ресторація «Джорджина». Грузинська кухня. Побоялась зайти, натомість замовила з доставкою. Вони у хачапурі бекон кладуть! Святі люди)

Ковалі щороку дарують місту якусь ковану красу

Двірник з трояндовою мітлою. Бо за легендою, вулиці тут підмітали трояндами

Хотіла тут всередині познімати, та забулася

Аптека діюча, купила тут снодійного. Не помогло(. А від музею тут лише одна стіночка зі старими банками

Це арфа з невидимими струнами. Шкода, що не працює. А колись можна було пограти, просто провівши рукою по повітрю. Магія)

Вірменський собор. Архітектор той самий, що будував знаменитий «дім мітрополитів», нині — Чернівецький Університет.

Вірменський хрест називається хачкар. У Києві є подібний у Поліцейському сквері

А це ресторан «Маестро». Й перила теж музичні

У деяких містах є такі вказівочки з кьюар-кодами, що розказують про історичні пам'ятки. В Києві на таких стрілочках кіт. У Львові лев. В Чернівцях їжачок.

Дійшла до церкви. 

Щось покоцане, але цікаве.

Криниця

Всередині було порожньо. Лише дві бабці сиділи на свічках. Ніхто мені не заважав лазити й знімати

Відкупилася від смирних бабок. 

У  зоомагазині був живий куточок. Взяла Чапі смаколиків й пішла дивитись міні-зоопарк

А тут у дворі музичний магазин. Й ворота собі оно які зробили

Вид на Турецьку площу

Дуже старий костел, в кінці аж 18-го століття почали будувати, двічі башня завалювалася. Перша кам'яниця міста. Базиліка‭ ‬Воздвиження Всечесного Хреста.

Магазинчик «Букініст» під домом, купила там дещо

Й оцих красенів з балкона було видно. 

Так минув перший день. Надзвичайно красиве місто. Далі буде

Оставить комментарий

Популярные посты:

niger

AML проверка криптовалют в 2025 году: как защитить активы от рисков и обеспечить безопасность транзакций

colonelcassad

VK-видео победил Ютуб благодаря деградации

jalla00

подарочек

neosonus

Тест на оптимизм

ruchildren

Культурный четверг нового года подкрался незаметно

zavodfoto

Встречай нас Выборг

iov75

Как можно скорее займитесь оцифровкой важных для вас видеолент

matsam

Мрази

bellatuk

Новогодний подарочек

• Ранее
• Архив