Чернівці

pechalka_jalka — 02.06.2023

Три години позаду, маршрутка незручна, зате порожня, можна розлягтися на весь ряд ще й ноги витягнути. 

Дзвоню власнику квартири з автовокзалу, той каже — чекайте, я вас підвезу. Підвалює на здоровенному чорному джипі (вважаючи бруківку по місті, це розумний вибір).

Хата у старовинному будинку, який вібрує і трясеться від руху великого  транспорту. Я поки допетрала, що це дім трясе, а не австрійські привиди з пічки вискакують...

Не розумію прикола оцих дерматинових кончєних диванів. Холодне, слизьке, противне. З часом покриття це лущиться, тріскає... Текстиль хоч почистити можна, а оце одоробло лише на сміття. 

Старовинний п'єц, обкладений керамічними плитками. Зимою, мабуть, затишно. Хоча я не уявляю, скільки дерев тре спалити для обігріву цих чотириметрових стель.

Балкон то любов. Вдалині трошки гори видно. 

В мене навіть персональний маскарон був!

Невеличка кухня, вперше готувала тут на індукційній плитці. 

І пралка є, і біде. Така незручна штука, це ужас, хто його придумав?

В перший день я зазвичай відпочиваю з дороги. Замовила їдла, навіть сфотать нічо не встигла, така голодна була.

Взагалі, фотка більше про понти, бо з ноутом там незручно. Нічо не чутно, на вулиці дуже шумно. Й при денному світлі погано видно. Постік написала й пішла у свою вібруючу люлю, досипати.

Нічо мене не бентежило. Ніякі домашні справи, вечері, закупи, пралки-прибиралки. Просто пикою у подушку й балдій. Навіть посуд мити не треба, тільки судочки у сміттєвий пакет.

Баю-бай, спи, Тетянко, засинай.

Приймала ввечері душ, завила тривога. У Чернівцях вона на одній ноті, не така страшна як у Франіку. Зате оре двічі((. На відбой також. По Чернівцях ніби не було прильотів, мені не було лячно всі ці тривожні ночі. А от Києву дістається... Тварі кацапські, все ж вам повернеться. Чечєни вам голови ріжуть й на пляшку саджають, тепер ще й від українців вигрібати будете. 

Ми вас по горах так файно ганяли, шо й досі бандерівців боїтеся. Так це люди були з дрючками та пістолями. Після півтора року бомбьожок, катувань, вбитих дітей, згвалтованих жінок, зруйнованих міст — у вас тепер мільйони ворогів. Й весь натівський арсенал, щоб вас, підорів, знищувати. 

Постільна білизна чорного кольору. М-да((. За ті грубі гроші, шо я там лишила, могли б і біленьку попрати.

Вхід у квартиру

Внутрішній двір. На цих балкончиках щовечора сиділа й пизділа якась стара курва, як все погано й буде ще гірше. Дім навпроти головного управління поліції. У дворі сидить сєпаратістка й пиздить як здрасьте. До речі, в мене документи за два тижні жодного разу не спитали. Я двічі купували білети на автобус (один з них — міжнародний), заселялась у нову хату біля ратуші й поліції — й ніхто не дивився в мій паспорт. У воюючій країні. От шо значить — я в себе вдома.

Знов у пам'ятці історії жила).

Читала я про цього Фішера. Багата біографія

Ще й ресторан зробили його імені. 

Й історію по стінах розвішали

Ратуша за два кроки від дому. На башту щодня о 12-й виходить сурмач у буковинському вбранні й грає «Марічку» — музичний символ міста.

Туристична принада — пішохідна вулиця Ольги Кобилянської

Арочний прохід з красивими розписами

Величні під'їзди

Несподіванки у закапелках

Я про цей бар «Вйо» на ютубі бачила. Там є прикольна традиція, пов'язана з конякою. Щоп'ятниці чувак надягає кінську голову й ходить всім наливає бухлішка безплатно. Якби пила — неодмінно б зазирнула

Сподобалось, як тут оздоблюють літні тераси

Попердолило

Ресторація «Джорджина». Грузинська кухня. Побоялась зайти, натомість замовила з доставкою. Вони у хачапурі бекон кладуть! Святі люди)

Ковалі щороку дарують місту якусь ковану красу

Двірник з трояндовою мітлою. Бо за легендою, вулиці тут підмітали трояндами

Хотіла тут всередині познімати, та забулася

Аптека діюча, купила тут снодійного. Не помогло(. А від музею тут лише одна стіночка зі старими банками

Це арфа з невидимими струнами. Шкода, що не працює. А колись можна було пограти, просто провівши рукою по повітрю. Магія)

Вірменський собор. Архітектор той самий, що будував знаменитий «дім мітрополитів», нині — Чернівецький Університет.

Вірменський хрест називається хачкар. У Києві є подібний у Поліцейському сквері

А це ресторан «Маестро». Й перила теж музичні

У деяких містах є такі вказівочки з кьюар-кодами, що розказують про історичні пам'ятки. В Києві на таких стрілочках кіт. У Львові лев. В Чернівцях їжачок.

Дійшла до церкви. 

Щось покоцане, але цікаве.

Криниця

Всередині було порожньо. Лише дві бабці сиділи на свічках. Ніхто мені не заважав лазити й знімати

Відкупилася від смирних бабок. 

У  зоомагазині був живий куточок. Взяла Чапі смаколиків й пішла дивитись міні-зоопарк

А тут у дворі музичний магазин. Й ворота собі оно які зробили

Вид на Турецьку площу

Дуже старий костел, в кінці аж 18-го століття почали будувати, двічі башня завалювалася. Перша кам'яниця міста. Базиліка‭ ‬Воздвиження Всечесного Хреста.

Магазинчик «Букініст» під домом, купила там дещо

Й оцих красенів з балкона було видно. 

Так минув перший день. Надзвичайно красиве місто. Далі буде

Оставить комментарий

Популярные посты:

pius

Косметика Atelier Rebul

el_tolstyh

Подливают масла в огонь.

dymontiger

Зрители на Королевских скачках в Аскоте изнемогали в самый жаркий день года

roomd

Lake Tahoe

koparev

Кто на фото?

ru_aviation

Полет в Новгород в фотографиях БЛ Осятинского.

what_2_wear

Fat Face Джинсовая куртка S

matsam

Утреннее

philologist

Кузьмин С.Л. Барон Р.Ф. фон Унгерн-Штернберг в истории России и Монголии: в 2

• Ранее
• Архив