100 фактів про мене в цифрах

hudozhnytsya — 10.03.2011 1. Узагалі-то, я погано запам’ятовую цифри й тим паче числа й не знаю таблички множення. Якщо треба перемножити 3*8, я шукаю калькулятор чи телефоную чоловікові.
2. Я сова. Якщо треба конче прийти кудись до 9.30, я, найімовірніше, запізнюся.
3. В маминому животику я провела всього 8 місяців.
4. З мого народження минуло 10 місяців, коли я вивчила першу букву. А в перший клас ішла, вільно читаючи книжки.
5. Мені часто доводилося зупинятися в готелях, але найдовший час, що я прожила в одному готелі – це 3 місяці. Наш балкон виходив на озеро, і це було дивовижно.
6. Коли мені було 7 чи 8, почала писати вірші. Але минуло ще декілька років, поки вони почали публікуватися.
7. Коли мені було 13, я свідомо прийняла хрещення в церкві. Християнство для мене – особистий вибір, і я дуже рада, що все саме так.
8. У тих-таки 13 років я почала працювати перекладачкою в місіонерській групі – несподівано для самої себе й для своїх рідних. Перші зароблені за 2 тижні 100 доларів ми з мамою потратили на моє навчання.
9. А співати й грати зі сцени я почала десь у 9.
10. Я закохувалася добру сотню разів, але коли зустріла свого чоловіка, то... якось зразу було таке усвідомлення, шо то надовго. І крім бурхливих емоцій визрів ВИБІР ЛЮБИТИ.
11. Він не пропонував мені зустрічатися, просто обійняв і сказав, шо колись ми одружимося – таке в нас було перше побачення.
12. Мені тоді було 15 років.
13. Ми зустрічалися рівно три роки. 14 травня для нас – день спалаху іскорок у серцях і день весілля. Хоча ми цього не планували навмисне.
14. Я закінчила ліцей у 16 і в 16 поступила в університет.
15. А ще в 16 років я почала працювати журналісткою-фрілансером.
16. І репетитором: перший досвід – 2 неслухняних хлопчики).
17. У 17 років – моя перша офіційна робота. Одночасно журналіст і менеджер із реклами).
18. У 17 мені стало нудно в тернопільському університеті, і я поїхала в Київ – поступила там.
19. Знову ж на перший курс.
20. А у 18 почалося доросле життя – вийшла заміж, переїхала в інше місто, почала сама вести господарство, переклала першу книжку для «БрайтБукс» і започаткувала декілька соціальних програм для молоді в навчальних закладах міста й при церкві.
21. У 19 офіційно і з головою пішла в журналістику й переклад книжок. Мала свій маленький кабінет в газетній редакції з табличкою «Художник», написала сотні статей і оповідань і переклала 4 книжки.
22. Мені робили дуже багато пропозицій зустрічатися/вийти заміж/просто кохати. Але я лише тричі в житті відповідала «так».
23. Причому тричі – одному й тому й чоловікові. Раз у рік він просив мене вийти за нього заміж. І я відповідала «так». Але була надто юна, щоби то щось важило. На третій раз нарешті все склалося.
24. А коли мені було 17, у нас були заручини.
25. Чоловік, до речі, майже на 7 років старший – як і мріяла моя мама).
26. У мене було 7 шефів, і всі вони були (і є) чоловіками.
27. У 20 стала прес-секретарем, телеведучою і головним редактором маленької газети – і в 20 уже звільнилася звідти. Щоби дописати книжку – «Художницю» і бути full-time wife, part-time worker, як написала тоді в жужу.
28. До речі, жужу я почала вести у тих-таки 20 років. Тоді, 23 лютого, в мене було відрядження в морфлот України,в Крим. То була божевільна поїздка. Саме там я познайомилася з першим у своєму житті блогером, gartik . Він і надихнув).
29. З неймовірних зустрічей 20-го року життя – Nick Vujicic. ГО «Відповідь», у якій я колись працювала, організовувала його приїзд до Тернополя, а я організовувала з ним прес-конфу й брала ексклюзивне інтерв’ю. Він неймовірний. У спогадах про ту розмову черпаю натхнення.
30. На моє життя найбільший вплив мали три мужчини – мій дєд, мій пастор Петро Сельський і мій коханий чоловік, який займався «моїм вихованням» з того часу, як мені було 15.
31. 21-й рік мого життя був супер-сімейним.
32. 10 місяців ми працювали з чоловіком удома, бачилися 24 години на добу й нам це нітрохи не набридло. Я почувалася такою жінкою-жінкою, а ще закінчила бакалаврат, поступила на спеціалітет на бюджетне навчання. Стала власкором «Комсомолки» і відмовилася від посади головного редактора районки на користь сім’ї.
33. А ще для нас була велика радість, що мама тоді повернулася з Кенії (Африка), де вона була місіонеркою 10 місяців.
34. Я маю зо два десятка різних дипломів і грамот, але жодного – у рамочці. Чесно кажучи, я навіть не пам’ятаю здобутих перемог і не маю для тих папірчиків навіть окремої папки чи файла).
35. Я вчилася у 4 школах і 6 класах, ходила десь до 4 різних садочків і до двох університетів.
36. А ще ми переїжджали понад 20 разів.
37. Ще, коли мені було 21, чоловік повівся на мою шалену ідею купити дзеркалку – Nikon D60, взяв гроші із дуже недоторканного НЗ – і я стала фотографинею))). За що дуже йому вдячна.
38. Тоді ж вийшла моя перша аудіо-казка і антологія «Зимова книжка», де було й моє оповідання.
39. Здається, я лише раз закохувалася невзаємно. Та й навряд чи то можна назвати словом «кохання». Просто дуже сильне захоплення.
40. А ось гарбузи роздавала часто – і потім дуже страждала, думаю, значно більше, ніж відкинені хлопці. Минало півроку чи рік, і вони вже щасливо з кимось зустрічалися. А мене ще довго муляла думка, що я їм завдала болю.
41. І раз уже пішла така тема, то скажу, шо не вірю в твердження про мужиків-козлів. На щастя, мені не трапився жоден козел ні серед тих, хто любив мене, ні серед тих, кого любила я.
42. До речі, я часто якась дуже недівчача дівчинка. У косметологів не була, шпильки мені скоро набридають, юність провела в геть неформальному вбранні, та й зараз мені найближчий розхристаний ковбойський стиль. Манікюр робила лише один раз у житті – і то було кайфово. Правда, якби його мені робила не Юля, я би вряд чи погодилася. Власне, ні до кого іншого я більше і не йшла.
43. Коли я розповідала учням, що варто берегти себе й дочекатися справжнього кохання, а не розсипати себе на дешеві розваги, які ні до чого хорошого не приведуть, один хлопчик запитав мене, скільки мені було років, коли в мене був перший секс. 18 – я відповіла. Всі засміялися – я ж щойно говорила, як варто берегти себе до шлюбу. Те, що я навіть пам’ятала дату і час, їх здивувало. Але ж попробуй забудь день свого вінчання і першу шлюбну ніч. У цих питаннях у мене дуже консервативні погляди).
44. У 22 я закінчила спеціалітет КНЛУ – усі роки я навчалася на «бюджеті». Жодного разу не дала хабара, а моя мама – викладачка в іншому вузі – жодного разу не взяла хабара. Безкоштовна освіта в Україні є. Головне – бажання і сміливість.
45. Попри те, що я дуже категорична в певних питаннях, я не засуджую тих, що падають і зневіряються – у мене в підлітковому віці часто були суїцидальні думки, я довго не могла позбавитися від нікотинної залежності, а моєму пасторові довелося вислухати від мене сотні сповідей.
46. А ще я постійно потрапляю у якісь конфузи, бо не вмію тримати язик за зубами, спершу ляпаю, тоді думаю, і в мене зовсім немає гальм. Інколи роблю це навмисно заради сміху, але часто – бо така є. Сміюся і плачу одночасно в середньому раз на день.
47. Якось я вчила англійської дві групи в ПТУ – усьо хлопці, слюсарі й електрики). Приємний і незабутній досвід.
48. Поки мій чоловік Ігор лежав у лікарні з поломаною ногою після аварії, я саме закінчувала університет, писала дипломну, працювала на семи (!) роботах і мала 7 (!) служінь. То був жахливо важкий період не лише через сильне навантаження й мінімум сну, але й тому, що якраз тоді в мене проходили серйозні внутрішні зсуви та зміни...
49. Тоді мені було 22 – 2010 рік був взагалі скаженим.
50. Тоді ми переїхали до Олександрії, де я стала головним редактором видавництва «Ездра». А ще побувала у відрядженнях у 7 країнах (6 європейських і США).
51. З того року досі маю в паспорті одну невикористану візу – до Великобританії. Поки дійсну).
52. Я вперше в житті зустрічала свій день народження за кордоном. У США мені виповнилося 23.
53. А коли я була маленькою, ми 3 місяці жили в Росії. Перша мова, якою я заговорила, була російська, і мої галицькі дідусі-бабусі ледь не з’їли моїх батьків за моє «Птічка, птічка, іді ка мнє» і «Спасібо»))).
54. Вивчала 6 мов – англійську, німецьку, французьку, латинь і польську. Ну й українську. Російської не вчила ніколи. Зараз надолужую.
55. Поки мені було ще 22, то вийшли ще дві антології, де є і мої оповідання – «Різдвяна чудасія» і «Озброєні словом».
56. Люблю цифру 7 і число 13.
57. Коли мені виповнилося 23, вийшли ще дві моїх книжки – аудіоказка в «Пізнайку»
58. і «Художниця» в «Ездрі». Хоч я чекала її виходу аж три роки, зате вона стала першою християнською електронною книжкою мовою оригіналу на пост-радянському просторі.
59. Коли мені було 13 років, я дізналася, що в мене є молодша сестра по татові. У 14 я її вперше побачила. Узагалі ми бачилися лише 3 рази. Її звати Віка і я її дуже люблю. Сестра молодша за мене на 7 років.
60. А ще я мрію мати від 3 до 5 дітей. А чоловік поки до 5 не готовий))). Подивимося, чия візьме).
61. А ще я педагог у 4-му поколінні).
62. Але, разом із тим, постійно прогулювала уроки-пари. На математиці,наприклад, в 11 класі була щонайбільше 3 рази. 
63. У мене найбільше виражені 2 мови любові - дотики і слова. 

Далі буде... :-)

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив