Зрозуміти диявола
philosofff — 02.07.2011
Часом, мені здається, що це - одне з ключових питаннь філософії та
теології. Небезпечне, позаяк у безодню дивитися ризиковано. Але
принципове.Як не дивно, я не вважаю, що мета цієї істоти - зруйнувати все дощенту і від цього радіти. Особа, яка вважає себе не гіршою за свого начальника, зазвичай буде прагнути це довести і зробити свій проект. Потім - переманити до нього персонал і найкращих менеджерів. І влаштувати соцзмагання.
Історія з яблуком - це перший випадок "полювання на голови" в тому сенсі як ми розуміємо "хедхантерство" у бізнесі. Людей заманюють у інший проект.
Біда в тому, що відокремившись від Бога, як від джерела сировини, бізнес Сатани можливий лише як постійна переробка і кругообіг того, що він встиг урвати собі до виходу з холдингу. Видимість діяльності і розвитку забезпечується в світі, створеному Люцифером, завдяки безкінечному перетіканню ресурсів з одного місця в інше.
Його задача - аби персонал нічого не запідозрив і не захотів назад. Для цього потрібно ілюзію життя підсилювати більше та більше. Мертві картинки кінострічки мають крутитися все швидше - і тоді кіно створить позірність вічності.
Сатана будує рай. Свій. В умовах обмежених ресурсів. Рай безкінечного повторення і мерехтіння. Але цей великий ілюзіоніст прагне, аби ми визнали його світ ліпшим за той, якому ми від початку належали. І часто йому вдається нас переконати в тому, яким прекрасним є його світ. Світ копій, що змінюють одна одну настільки швидко, що ми не встигаємо побачити, як в муках конає одна. Адже нас відволікає чудо народження з її смерті іншої копії.
|
|
</> |
Оплата зарубежных сервисов и подписок
Годовщина смерти
Понцирус трифолиата: большие цветы и острые шипы
Про знакомство гостей столицы нашей Родины с русской кухней
Купание в водопаде Игуасу.
Часть чего-то
И я там был)))
Как живет одинокий Юрий Назаров в 88
«Слава. Молодость»

