В/на

топ 100 блогов werewolf000110.08.2017 https://www.facebook.com/fondDM/
ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСІЙСЬКОГО ЛІБЕРАЛІЗМУ

........ "Два мира - два Шапиро" ........
(епіграф)

Є в мене друзі – росіяни.
Є в мене френди звідтіля ж.
Я їх ціную. Я люблю їх. Я вдячна їм.
Їх мало, дуже мало. Але вони перевірені часом та спільним болем – і цей пост буде НЕ про них.

Їх було дуже багато – друзів та френдів з Росії. Поки я не почала їх викреслювати.
Перші риски на імена лягли під час Майдану. Але й тоді тих друзів ще лишалось багато.
Потім війна Росії проти України. І я почала закреслювати імена дуже швидко. І з кожним викресленим іменем наче ставало чистіше навколо мене, неначе більшало кисню в повітрі – настільки моє повітря було на той час вже отруєне їхніми токсичними видихами ротових порожнин. Дехто з них називав себе лібералами.

(і що воно за звір такий - лібералізм?)

У всіх у нас є певний пул видних громадських діячів з Росії, які допомагають нам. Або невидних громадських діячів.
Є в нас ті славнозвісні ліберали, які бували у прифронтовій, та навіть фронтовій зоні нашої війни не раз, не десять, а стоп»ятсот разів, та навіть з двох сторін тієї лінії фронту бували вони.
Російські паспорти – пропуск на ТУ сторону більш-менш простий. І тому ці люди гасають туди-сюди, допомагаючи нам вирішувати в основному проблеми мирного населення. Як можуть, так і допомагають.
Є інша категорія – як бачать, так і допомагають.
Є категорія зовсім сувора – як їм велено домагати, так вони і допомагають.
Згадаємо Єлизавету Глінку, нехай земля їй буде тим що є. Теж кричала, що допомагала українцям. А потім очолила масове викрадання українських дітей, волаючи час від часу, що "нікакіх расійськіх войск здєсь нєт!"
Ну, що ж, у пеклі, кажуть, теж є робота.

Але, спостерігаючи за діяльністю цих російських лібералів, ми можемо скільки хочеш дивуватись дивним процесам, що відбуваються в їх мізках. Від «зберемо дані про насилля у першу чергу з боку української сторони, ой, да ани же там все насильники и мародёры!» до «давайтє же міріться, мижебратья!»
Можемо – але вже не дивуємось. Ціну російському лібералізму ми знаємо давно.

(і що воно за звір такий – лібералізм?)

Дивує інше.
Дивують українські громадяни, які поповзом, поповзом, на пузі перед російськими лібералами.
- Вони нам допомагають, вони герої!
- Вони роблять те, що українці навіть не подумали зробити!
- Вони за нас!

І поповзом, поповзом – а що означає слово поповзом, ви вже самі перекладіть нашим малоросійським українським громадянам. А я перекладаю його – пасть ниц. Пасть ниц и ползти, целуя благодарственно великоросскую туфлю.

Не вірите про поповз малоросії до великоруських лібералів?
Хочете приклад?
Прошу.

Десь тиждень тому з"явився пост такої Вікторії Івлєвої.
Івлєва – трішечки герой нашого часу. Івлєва героїчно вивозила людей з тієї сторони на цю. І в цих словах нема аж ніякого сарказму.
Вивозячи людей, мотаючись фронтами, балакаючи балачки на камеру – усе ж Вікторія щось допускала, щось таке одразу невловиме, великороське. Щось таке дивне, від чого хотілось триматись подалі. Подалі від цих богоугодних, в будь-якому випадку, діянь.
І я тут не збираюсь розбирати ці діяння. І навіть образ Івлєвої мене цікавив мало. АЖ ДО ЦЬОГО ПОСТУ

«Дорогие мои друзья со всей Украины! Я приняла крайне сложное и тяжелое для себя решение: поняв наконец, как вам всем это важно, Я ТОРЖЕСТВЕННО ОБЕЩАЮ говорить и писать В УКРАИНЕ. Мой любимый русский язык и моя прекрасная русская литература меня поймут и простят, ибо есть на свете вещи поважнее грамматики.
Ваша Виктория Ивлева из города Харькова В УКРАИНЕ.»
https://www.facebook.com/victoria.ivlevayorke/posts/10155502467555987?pnref=story

Вчитайтесь. Який пафос. Яка самопожертва.
Я теж подумала, що людина жартує – аж ні, цей пафос нам подавався цілком серйозно. Дійсно, ключове рішення для людини. Яка нарешті, на четвертому році війни, зрозуміла – «на» говорять про окуповані території. А, ні, так і не зрозуміла. Просто зробила уступку, раскланюючись паралельно перед вєлікім і могучім.

У коментах добряче посміялись над ексцентричністю поста. Але були й такі коменти:
- Вика, правильно "в". Но вам все равно спасибо:)
- Спасибо
- Вика! Ты настолько мудрый и грамотный человек, что на всё, то, что написано ниже - можешь позволить себе, не обращать никакого внимания!!!!! Люблю тебя и ценю, наш большой друг ! Большой друг всей УКРАИНЫ! И не важно : " в " или " на" - ТЫ ЛУЧШАЯ!!!!!

Оставить комментарий

Архив записей в блогах:
Игорь, зря ты стал за меня топить и объясняться за меня там , где мне этого совершенно не хотелось . Была крайне удивлена. И запомни! Я никогда не ставлю никому никаких условий . И ты в этом уже сто раз убеждался . Я слишком независима для этого . Ведь чтобы ставить условие , я должна ...
Есть прекрасное библейское слово "шибболет", которое означает что-то типа пароля на основании акцента. Библия, как известно, представляет собой довольно подробный учебник того, как изощренно оптом убивать неугодных по любому говноповоду. Там, короче, один чел переебал целый город врагов, ...
Помню в один город N. Ничем не примечательный. И даже скорее скушный даже на фоне других крупных пост совковых городов, привезли и поставили сцену на площадь с крутым звуком. Такого чуда там не случалось наверно никогда. Так как масс концерты до этого были на стадионе или в спорт ...
Инфантильно-наивное представление чаще всего путает саморегуляцию с подавлением эмоций. А самоподдержку - с какой-то вовсе ерундой, типа твержения перед зеркалом "я самая обаятельная и привлекательная, а кто этого не видит - то дурак". В таком формате оно, разумеется, ни в какую ...
С вами Типыч и постоянная рубрика "Нам пишут" . Сегодня я получил в личку письмо с душераздирающей печальной историей про отношения двух людей - самца и самки человека. Ситуация хоть и частовстречающаяся, но отнюдь не банальная, и определённо ...