Банкротство ИП в 2026 году: как списать долги перед налоговой и кредиторами Строго говоря, Лох-Ломонд - самое большое озеро не только Шотландии, но и всех Британских островов, но если брать страну в целом, то его оттеснили на 3-е место озера Лох-Ниг и Лох-Эрн в Северной Ирландии. Длина озера - 36,4 км, ширина от 1 до 8 км, а общая площадь - 71 кв.км. Впрочем, ...
Вініловий бог
ttrips — 18.11.2015
Сьогодні весь світ лежить горілиць
та, закривши свої скажені очі, отримує просто неземну насолоду від
прослуховування чудодійних музичних шедеврів, які полонять серце та
мозок і залишаються там назавжди. Всі занурюються в це поєднання
різних звуків, при цьому, одні відмежовують себе від оточуючих за
допомогою двох навушників, які звисають зміями на шиї кожного свого
власника, а іншим до вподоби насолоджуватись музичними творіннями
через потужну стереосистему, з-за якої і власник думок не чує, чи
звичайний динамік, що “ виспівує ” для всіх
оточуючих.
Він йде вузькою, тихою вулицею, що веде до будинку, де чекають на другому поверсі 3 порожні кімнати. Надворі розпочався дрібний дощ, а під чорними шкіряними черевиками стеляться мокрі та слизькі листки з лип, що височіють над дорогою до ліній електропередач. Прохолодний осінній вечір приймає у свої обійми всіх перехожих та дає час на роздуми й розглядання зустрічних облич жителів сірого міста.
Музика лунає звідусіль: чи то з музичного центру, який стоїть у сусідньому будинку (на кухні); чи з телефону, з котрим сучасний житель міста не розстається ні на хвилину; чи то компактного mp-3 плеєру, чорний корпус котрого вже повністю стерся та став за виглядом подібний на срібний злиток; чи з головної сцени рок-фесту під грізним, похмурим небом, з якого однієї миті вилл’ються тонни холодної осінньої води; чи з магнітоли водія червоного Ланоса, у якого біля керма висить синьо-жовта стрічка. Вона заповнює собою весь навколишній простір. Тому кожен зараз може сміливо назвати себе меломаном та істинним поціновувачем музики будь-якого стилю.
Вийшовши з магазину, на фасаді якого розміщенні барвисті вивіски та “ гарячі пропозиції тижня ”, він розстібує довгу металеву застібку на куртці та вкладає у ліву потаємну кишеню тільки що придбану прозору пляшку з міцним напоєм бурштинового кольору. Він знову поринає у роздуми про світобудову музичної складової буття людини, де вона не залишає своїх холодних металевих носіїв гігабайтів музичних файлів, котрі вражають своєю різноманітністю. Та й всіх пісень на світі не злічити, бо майже кожен мешканець третьої планети від Сонця, хоч раз у своєму швидкоплинному житті вигадує слова та мелодію й наспівує собі.
Носії музичних композицій супроводжують своїх володарів і по дорозі на роботу (від якої просто вивертає) чи навчання, і у громадському транспорті, відіграючи роль стіни між людиною та тими випадковими пасажирами, що намагаються влізти в особистий простір, і під час безкорисливих пар, і в супермаркеті, коли пластмасовий червоний кошик з чорною ручкою наповнюється різними пакунками з продуктами до вечері, і у білій ванні, яка до країв наповнена легкою пористою піною з ароматом екзотичного манго… Музика тісно переплітається своїми нотними знаками, музичними інструментами, мелодійними звуками з нашою реальністю, оселившись у житті та чіпляючись за наші душі, наче ті реп’яхи з тонкими гачками, від яких важко позбутися.
Але, все те, що сьогодні лине з сучасних приймачів, телефонів, комп’ютерів та інших гаджетів для відтворення музики є несправжнім, є неприроднім та неживим, є пластмасовим, з них співають виконавці холодним металевим голосом, над котрим вже почаклували майстри звукозапису у студії. Втрачається відчуття музики. Це все просто не так смакує, як справжній виступ з живою музикою, з живими емоціями, з живими почуттями. Проте, не кожного разу, коли виникає бажання насолодитися справжньою, грайливою музикою, є можливість відвідати концерти гуртів. Він зупиняється перед вхідними масивними дверима й намагається пригадати у котрій з кишень лежить зв’язка металевих ключів, що відкриють йому дорогу до домашнього спокою, де можна скинути з плечей знесиленість.
Він прагне відмінного звучання! Музичні мелодії мають відривати його свідомість від земної реальності, від матеріального тіла та відносити у паралельні світи музичного Всесвіту, де кожен, наче серфер зі своєю дошкою, розсікає на хвилях цього безмежного простору. І найкращим матеріалом для цієї дошки є вініл! Його не можна ні з чим порівняти.
Це старі добрі вінілові платівки, котрі свого часу зробили революцію в індустрії звукозапису. Проте, з часом яких витіснили сучасні й нові носії. Однак, зараз існує велика кількість любителів та колекціонерів цих витворів мистецтва. Шукачі проводять години у пошуках вінілів на блошиних ринках, спеціалізованих ярмарках чи магазинах, на просторах всесвітньої мережі Інтернету – одним словом, усюди, де можна віднайти ці безцінні скарби. Й він має ці скарби, не ховає у найдальші закутки своєї квартири, вони не покриваються товстим шаром пилу, а дарують власникові безмежну втіху та задоволення від прослуховування.
Чим же вони заворожують сенсорну систему людського тіла? І він це зрозуміє лише тоді, коли до рук потрапляє цей лаковий диск та його конверт незвичайного оформлення. Він обережно візьме його у свої долоні, вдихне у ніздрі запах старого паперу та клею, яким було склеєно цей футляр для тендітної платівки, а потім почне неквапливими й повільними рухами діставати її з цього сховища, аби насолодитися відлунням тих часів та пройнятися духом того світу. На чорній поверхні платівки розглядає безперервні звукові доріжки-канавки із записом звуку, що розташовані по спіралі, перевертає з однієї сторони на іншу, вивчає наліпку, що знаходиться посередині, та досліджує напис на ній. Починає відчувати, як вабить ця чорна поверхня його єство.
Вже, “відкоркувавши” старезний конверт квадратної форми та намилувавшись зовнішнім естетичним виглядом вінілу, з’являється бажання пізнати його із середини, відчути цю особливість та запустити програвач. Поруч на невисокий стіл ставить придбану фляжку, з вмістом алкоголю світло-золотистого кольору, та склянку, котра має наповнитися цією рідиною.
Поруч з програвачем розташовані у кутках саморобні колонки, що займають хитку позицію на старих підставках (а в його голові відразу ж промайнула думка, що варто цих “хлоп’ят” замінити вже). А сам програвач стоїть біля вікна на тумбі з декількома полицями, на яких розташовані ці вінілові кралі – Pink Floyd, The Beatles, Black Sabbath, The Doors, Led Zeppelin, Kiss, Louis Armstrong та інші визначні творці музики зі світовим ім’ям. Він гортає ці тендітні створіння та відкриває, наче книги, де кожна має свою історію. Серед цієї колекції є й сучасні виконавці, котрі не зрадили класичним музичним технологіям 60 – 70-их років минулого століття. Це альбом київського рок-гурту Stoned Jesus, на якому зображено старого індіанця. Вибір зроблено.
Підійшовши до програвача, котрий має дерев’яну основу, диск-маховик, штатив з голкою та набір кнопок для управління, він зосереджено кладе вінілову платівку на диск. Спочатку чутно характерне потріскування з динаміків пошарпаних колонок. Потім несильно натискає на кнопку запуску й диск починає набирати обертів, перед тим, як поставити голку на вініл, легко проходиться оксамитовою щіточкою по всіх доріжках, аби прибрати пилинки з поверхні та знизити ризик пошкодження канавок. Голка повільно зміщується зі свого положення на нерівності платівки та лунають вже перші такти. Ці нерівності на вініловій платівці змушують штатив з голкою коливатися з певно частотою. Його вираз обличчя моментально змінюється на захоплений.
Він потихеньку відходить від цього музичного велетня, вмощується на підлогу, поруч зі скляним журнальним столиком, на якому стоїть склянка з віскі, де наче льодовики плавають два кубика льоду та чекають свого “ Титаніка ”. І ось цей прохолодний напій вже знаходиться у правій руці, а тілом прокочується хвиля “ мурах ” від чистого звучання “ I'm the mountain ” у виконанні Stoned Jesus. Платівка витанцьовує дивні танці, які знає лише вона, й цю таємницю не повідає ніколи і нікому.
Роблячи ковток міцного напою зі склянки, він відпускає думки, хвилювання, проблеми, що важкою брилою звисають над ним. На даний момент для нього вони вирішені та забуті, відкладені в чорний надійний сейф з кодовим замком, стерті з його карти пам’яті. Але це короткотривале явище тієї ейфорії, все повертається та стає ще більш масивнішим, бо дія алкоголю з домішками вінілової музики має скінчитися, а зараз йому залишається тільки отримувати насолоду та смакувати цей коктейль. З кожним наступним ковтком відчуває, як та рідина розчиняється в тілі, заповнює його та переноситься в червоно-пурпуровій крові по всьому організмові, а він розчиняється у тій божественній музиці, що виривається з двох динаміків на світ.
Музика жива. Це гірське цілюще джерело, що змиває з нього втому життя та лікує душевні рани. Він не може нею напитися, втамувати спрагу, яку відчував всі роки. Його сутність розтікається по лаковій поверхні вінілового диска, котрий й не думає зупинятися. Він стає єдиним цілим з цим Універсумом, а у повітрі рухами своїх рук виконує неймовірну барабанну партію, що заслуговує бурхливих овацій з боку невидимої публіки. Він перебуває у стані трансу, тіло легке, у повній невагомості, наче справжній астронавт на орбіті планети Земля, підкорює простори цього Космосу. Легко та невимушено колихається на хвилях полівінілхлоридового океану, у якому дзвенять божественні голоси сирен, котрі линуть з програвача.
А він продовжує покірно сидіти перед цим вініловим божеством, яке закликає жити своїм життям.
Марго :)
Сохранено
|
|
</> |
Оставить комментарий
Архив записей в блогах:
Национальная энергетическая компания «Укрэнерго» с сегодняшнего дня ввела графики аварийных ограничений мощности и электроэнергии по всем энергокомпаниям Украины для сохранения целостности энергосистемы, сообщает ТАСС со ссылкой на пресс Ограничения «вводятся в связи с необх ...
Философское. Прочитав статью Давида Эйдельмана про эйджизм* и пенсионную катастрофу, я задумался. Получается, что современная медицина, продлившая жизнь человечеству, отняло у него во многом смысл этой жизни. Поясню и разъясню. Раньше старики были своего рода наставниками молодежи. Стар ...
Так устроен человек, он вспоминает о здоровье, когда заболевает.
А ведь основоположник медицины Гиппократ завещал: "Болезнь легче предупредить, чем лечить!"
Но в молодости мы не думаем о своем здоровье и каждый губит свой организм по-своему. Большинство не заглядывает далеко вперёд и ...
В моих дорогих аквариумах ковры, зарыбление и благорастворение воздусей. Аквариум № 1 "Персиятник". Персы похоронили своих погибших с ритуальными почестями (белые гладиолусы, молитва Хаменеи, общее горе. Машины с гробами персы украшают белыми гладиолусами и везут медленно по городу ...
