важкий якийсь цей тиждень

oksamytka — 17.06.2011 важкий якийсь цей тиждень. було трохи поганих і сумних новин. трохи нерозуміння. багато негативних емоцій. сліз більше, ніж за останні пів року. дуже хочеться концентруватися на радісних моментах, як то повернення Даня з гастролей із Санкт-Петербурга, нові Любчикові вміння, весілля Соломії в суботу...

у середу я підбила коханого на пошук поля з маками. то була дитяча мрія: заритися в колоски з маками і тупо дивитися на небо. безмежно довго. було колись за Тернополем таке поле, ми проїжджали повз нього, коли їхали в село до тітки. і я завжди сумно проводжала його очима з вікна рейсового автобуса. Даньо погодився, як завжди, з радістю :) і ми почали шукати напрямок. кілька людей повідомили, що такі поля зустрічаються в напрямку Білої Церкви.

так що о 8 ранку ми вже виїхали на Одеську трасу. я крутила головою в різні боки, сподіваючись побачити червоні цяточки. вже майже біля Білої Церкви ми знайшли невеличке полечко жита, поміж якого росли маки і ще якийсь фіолетовий красивий бур"янчик. щастю не було меж. з термосом м"ятного чаю і кількома шматками пирога з черешнями попрямували ми туди. розклали коц в тіні, Даньо з Любчиком порозлягалися, а я взяла фотоапарат і щаслива попрямувала до омріяних маків.

та щойно хотіла зробити перший кадр, як провалилася в рівчак :) в лівій нозі щось підступно хрусноло. і усьо. лежала я там на тих колосках і дивилася на небо, поки Даньо не прийшов і не виніс мене звідтам. ще й щасливий вираз обличчя прийшлося зображати, щоб заспокоїти Любаська, який злякався мого зойку. так що поле фотографував Даньо. здається, я відбулася льогкім іспугом розтягненням зв"язок. нога спухла, болить, коли стаю. змащую її траумелем, роблю тугу пов"язку та сподіваюся, до завтра трохи відпустить... ну, і фото маків для покращення загального тону цього поста :)

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив