Щодо ситуації зі спробою реваншу в Харкові

ibigdan — 12.05.2019 Коротка хронологія подій для не-харків’ян. 8 травня неодноразово улюблений мер Харкова Кернес заявив, що на сайті міськвиконкому зареєстровано дві петиції: про зворотне перейменування проспекту Григоренка в проспект Жукова і про знесення намету "Все для перемоги" на площі Свободи. Петиції за два дні набрали на сайті необхідну кількість голосів (частина профілів тих, хто проголосував, явно схожі на ботів). І вже в суботу, 11 травня, міськвиконком видав припис про добровільний демонтаж у триденний термін "незаконної конструкції" на пл. Свободи.

На перший погляд, це може здатися локальними харківськими заморочками і черговими дрібними капостями нашого "лудшего” мера міста. Я натомість переконаний, що це не так. Як не були в 2014-му локальними подіями ані захоплення ОДА в Харкові, ані події 2 травня в Одесі. Це повноцінна спроба реваншу, розпочата в нашому місті, але націлена на всю Україну.

Обидві петиції прямо ставлять за мету відкат у символічному полі всіх досягнень останніх років. Петиція про перейменування прямо порушує норми закону України про декомунізацію. А намет на пл. Свободи фактично вже давно є не просто місцем збору допомоги, а меморіалом АТО/ООС. У ньому і навколо нього розміщені багато справжніх експонатів із зони бойових дій, прапорів, подарунків волонтерам від бійців ЗСУ і добробатів. Що не менш важливо, це єдиний значущий візуальний символ у місті, що нагадує про війну, яку веде Росія проти нашої країни.

Це символічний акт. І залежно від розвитку ситуації він може перетворитися або на символ реваншу, що відбувся, або на символ непохитності українського вибору Харкова, символ непорушної територіальної цілісності України. Я думав, що нам вже ніколи не доведеться у Харкові скандувати: "Харків – Україна". Але події розвиваються так, що знову виповзли ті, хто жадає поставити це під сумнів.

Я зараз не хочу зупинятися на суто юридичному аспекті цих дій, хоча обидва вони мають ознаки грубих порушень норм чинного законодавства. Важливіше інше. Обидві ці дії (і це чудово помітно у публічної реакції в Харкові) сприймаються в місті як прямий реванш. Як довгоочікувана для багатьох можливість нарешті прямо пропагувати сепаратистські, руськомирські й українофобські ідеї. Як пряме повернення до тих днів 2014-го, коли по місту ходили і розмахували “аквафрешем” любителі "адиннароту". А ігнорує законодавство Гепа не вперше. У цьому році він вже демонстрував повну неповагу до рішень українських судів, відмовившись виконувати одне з них щодо підняття вартості проїзду в громадському транспорті.

Ні для кого не секрет, що в Харкові, як і в багатьох інших містах України, чимало прямих посібників рашизму, а ще більше мовчазних симпатиків Росії. І якщо зараз дати їм відчути свою силу, дати їм привід переконатися в безпеці порушення українського законодавства, то ми можемо повернутися в 14-й рік. І якщо не зупинити Кернеса зараз, то через деякий час ми знову побачимо парад подібних мерзотників в Одесі та Херсоні, Маріуполі та Запоріжжі. Досить. Їх упокорення занадто дорого обійшлося всій країні.

Сьогодні багато харків'ян вийшли на імпровізований мітинг на захист намета "Все для перемоги". За влучним висловом Yurek Yackubov, сьогодні зустрілися й обіймалися ті, хто розсварився і перебанили один одного за останні п'ять років.



Думаю, ми змогли показати, що просто так не віддамо ці символи. Я дуже радий, що перед загрозою реваншу харківські патріотичні сили показали готовність виступати разом, попри партійні та інші розбіжності. До речі, майже всі сьогодні вийшли на мітинг без партійних прапорів.

Сьогодні я переконався, що в цій ситуації харків'яни продовжать і юридичну, і публічну боротьбу проти цих спроб реваншу. І дуже розраховую на максимальну підтримку всієї України. А також вважаю за необхідне забезпечити максимально жорстку і послідовну реакцію на ці витівки центральних органів влади. Починаючи від реакції Генпрокуратури і закінчуючи політичною реакцією чинного та обраного президентів, Кабміну і Верховної Ради. Недопущення реваншу рашистської сволоти – це необхідність не тільки Харкова, а всієї України.

Я багато в чому пов'язую ці витівки з результатами президентських виборів, але спеціально не став акцентувати на цьому увагу. Збереження єдності країни, відновлення її територіальної цілісності, підтвердження курсу на незалежність і європейського вектору розвитку набагато важливіші за будь-які політичні розбіжності й конфлікти. Це питання виживання країни, а тому заради нього необхідно відкласти внутрішні розборки. Це завдання всіх патріотичних сил у країні незалежно від політичних пристрастей і партійної приналежності.

Слава Україні!

Голова харківського осередку «Демократичної Сокири» Никита Соловьев

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив