Refugee camp

топ 100 блогов stroberynka05.11.2010 В таборі в підніжжі Мерапі була в понеділок, вівторок і сьогодні, тому й не давалася чути (перепрошую, що змусила декотрих хвилюватися), так що цілком освоїлася і вже почувалася як вдома. Як і люди, що живуть там уже майже два тижні. У таборі щонайменше дві тисячі людей: старі, жінки і діти. Дорослих чоловіків приймає інший табір, із меншим забезпеченням, а відповідно - й гіршими умовами. Але вдень багато із них все одно відвідують своїх дружин і дітей. На допомогу реагують по-різному:  деякі із апатією, а інші взагалі агресивно. Але в загальному люди дякують, за найменшу дрібницю, що для них робиш. А ще майже не панікують, говорять про свої хатки, ніби вони досі цілі, і худобу, ніби вона досі жива. Надіються, намагаються жити звичайним життям, навіть коли сплять на тоненьких матрацах по декілька сотень у кожному приміщенні чи тенті.
Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

В більшості допомагала із роздачею їжі, засобів гігієни, коциків (бо хоча й вічне літо, але через дощі і гористу місцевість вночі таки прохолодно). А ще бавилася із дітьми - тут навіть мови знати не треба, бо, на відміну від дорослих, розуміють абсолютно все, не важливо якою говориш: індонезійською, англійською чи українською.
Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Щоб не знудитися наніц, бо часом таки робити не було що, шукала собі спілкування із жителями табору. Товариш-місцевий перекладав із яванської, та й взагалі всюди мене супроподжував, бо люди до білих ставляться щонайменше із осторогою. Так що моєю головною розвагою стали розмови із бабусями.
Навіть у яванських бабусь є та універсальна сільська мудрість, досвід і наївність водночас, розважання, коли дивляться на молодих і сум за молодістю. Одна, моя улюблена, бабуся Мартівіано, розповідала, як за шістдесят п"ять років пережила п"ять вивержень вулкану і щоразу все закінчувалося добре. А цього року в першу ж ніч загинуло її п"ять корів і сусід Мба Маріджан - шаман-охоронець гори. Вважає, що то вулкан так лютує, бо охоронець зрадив традиції, почав спілкуватися з медіями і приймати дорогі подарунки від туристів.
Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

А знуджені військові, розважалися тим, що фотографували мене собі на мобільний чи ще якось намагалися привернути до себе увагу. Ну й нехай...
Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Refugee camp Photobucket

Оставить комментарий

Предыдущие записи блогера :
Архив записей в блогах:
В Сирии в результате нападения боевиков на военный гарнизон правительственных войск погиб российский военный советник Сергей Бордов. Об этом сообщили в Минобороны России. Как рассказали в ведомстве, служащий находился в составе группы российских военных советников и выполнял задачи по ...
У Эволюции в блоге нельзя высказывать никаких других мнений, отличающихся от её собственного. Поэтому некоторые пользователи, которым это мнение высказать не терпится, специально завели для этого отдельные журналы. В одном из таких журналов я нашла альтернативные мнения на свою ...
                                                              Окончательно я решил худеть, когда сплюнул на улице и попал себе на ...
Существует несколько версий возникновения пасхальной традиции посещения кладбищ. По одной их них, во всем виноваты дороги. В дореволюционной России, когда абсолютное большинство наших предков жили в деревнях, на Пасху ездили в ближние села, ...
Наглядно о сути сегодняшнего праздника говорит торжествующая надпись на фасаде Ельцин-центра: Это день их свободы - свободы безнаказанно грабить и убивать народы бывшего СССР на радость США и Западу. Это день, когда у великой, тысячелетней России был вырван хребет и ее бросили издыхать ...