...провсьоплохо...

green_carrot — 06.10.2010 Почасти моя безнадійна провінційність наглухо перекриває будь-які спроби зрозуміти столичні особливості.
От наприклад, коли в середньостатистичних киян розпочинається робочий день? В мене складається враження, що він і не починається, а просто являє собою перманентний процес до цієї роботи добирання. Кияни знаходяться в громадському та особистому транспорті постійно. О котрій годині не вийди на вулиці міста - там затлочено, всі кудись їдуть. В одну сторону, в іншу. Радіо-випуски про корки на дорогах - найхітовіша програма. Хто всі ці люди, я вас питаю? Куди їдуть? Навіщо?
Виходила я, припустімо з дому о 8-й годині - людей на зупинці багато, в транспорті - багато. Що логічно, було б, якщо припустити, що всі намагаються вкластись у якісь гіпотечні дев'ять нуль нуль.
Потім мій робочий день трішки змістився і на зупинку я вибігала вже о пів на дев'яту. Трамваї та маршрутки набиті так, що нацистські газові камери здаються малопопулярним курортом в порівнянні. А перон метро нагадує мурашник в день народження мурашиної королеви...
Тепер виходжу з дому ще на півгодини пізніше. Здавалось би, о 9-й ранку більшість працюючого Києва вже має сидіти за своїми затишними клавіатурками, станочками чи іншими робочими верстами...
А вот фіг! В цей час населення строгими та організованими колонами наповнює громадський транспорт рівними шарами, просто тобі слоєний пиріг на свято, тушений...
Ні-ні, мене не цікавлять поради з альтернативних способів добирання. Ваші прекрасні велосипеди зовсім не порадують мою душу. І побажання купити машинку і гордо, але без натовпу поруч, стояти в пробці на мості Патона - теж не потрібні.
Мені цікавить відповідь на одне, але то одне заєбісте важне питання - коли встигають працювати всі ці люди? І чи не тому в нас ще досі не настало покращення життя вже сьогодні?

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив