просто мовчати

innetka27 — 04.07.2013

ви ось зараз можете мене розуміти, можете не розуміти, можете слухати, або ж взагалі просто проігнорити.

але я дуже не люблю і навіть у чомусь боюся широких  жестів у коханні.

ну от коли за потягом біжать, у вікна лазять, на коліна стають, ревуть горючими сльозами. я такого сахаюсь, як чорт ладану.

ні, не завжди так було, по молодості та по дурості мене таке навіть приваблювало. я ж дівчина дуже емоційна, романтична і по ідеї мала б любити усе таке.

але з часом і життєвим досвідом зрозуміла, що ось такі крайні прояви зазвичай супроводжуються і крайніми наслідками.

і чоловік, який ось нині впав долі та цілує вам ноги, дуже нормально, приревнувавши до першого зустрічного, зможе врізати вам добрячого ляпаса, або мозок виїдатиме своїми підрозрами.

пошту вашу буде читати, телефон по сто разів перевіряти і творити іншу подібну фігню.

людина адекватна - адекватна у всьому.

я перестала розуміти оте бескінечне повторювання наче мантра "я тебе люблю".

якщо любов є між двома, вона не потребує слів. вона просто собі є. це такий собі свій власний світ на перетині інший світів, котрий не потребує доказів, якихось широких жестів.

не розумію, коли люди після першого знайомства пишуть "ти моя доля", "я чекав тебе усе життя".

стоп-стоп-стоп.... чекав кого? що ти про мене взагалі знаєш, крім отого першого хворобливого імпульсу?

а може ти просто елементарно хочеш зі мною сексу? це цілком нормально, але я зараз не про те.

навіщо завуальовувати це якимось почуттями, долями і тп. для кого це дуріння? для себе, для мене?

люди бояться називати речі своїми іменами. бояться через відмову.

якщо мене ось зараз читають чоловіки, я вам скажу: менше широких жестів, а більше простого, нормального людського спілкування, уваги.

просто розмовляйте. шукайте ту, з котрою вам буде цікаво і не потрібно буде лазити у вікно, аби щось довести.

бо якщо жінка вимагає до себе подібного ставлення, повірте, її почуття до вас - мильна бульбашка.

вона прагне отієї показушності. "щоб як у всіх", "щоб подружки обзаздрилися" і тп.... але справжніх та глибоких почуттів там немає.

це не той варіант, коли і у "болезни и здравии, печали и радости".

у мене перед очима стоїть мій дідусь. я взагалі дуже люблю таких чоловіків. стриманих, не багатослівних, які можуть дати відсіч, які кажуть лише те, що до ладу, а не просто плескають язиком.

він мабуть за життя аби раз сказав бабусі, що її любить. але я точно знаю, що любив, бо старший на 7 років практично поцупив її з дому в батьків.

на руках у бабусі і помер.

кохання - це найперше розуміння, пізнання одне-одного. не широкі жести, не голосні слова, не оця мішура та бравада. кохання - це мовчанка. або розмова лише двох, але за зачиненими дверима, це спокій та тиша. коли сидиш поруч і навіть розмовляти не потрібно. тобі добре від того, що людина ПРОСТО є.

тому мені не потрібно щось казати, доводити.

Оригинал записи и комментарии на LiveInternet.ru

Оставить комментарий

Популярные посты:

cristensald

Что делать, чтобы получить кредит или займ без отказа?

sdvoryanchikov

92 лытдыбра, пост 51. Омномном после работы, луна и Зоя

alexandr_rogers

Крыса визжит из бункера

valery_brest_by

На небе ни облачка

ep_malvina

Апельсиновый фреш

valery_brest_by

И это не первоапрельская шутка для Литвы...

euro_royals

Государственный визит короля и королевы Испании в Нидерланды. Прибытие

svensk-vanja

Без названия

tatianayelkina

Где застрелилась белка?

• Архив