Проповідь
shaleniy_slonik — 18.10.2010Останнім часом люди просять мене навчити їх чомусь свєрх"єстєствєнному - битись з ножем, без ножа, розкачаться як термінатор.
Я вже навіть не внікаю, шо особисто конкретно кожному треба - просто кажу: "Спортзал - отам."
Жоден не пішов, я впевнений. Важко водночас взяти і змінити себе.
Людина думає - в мене зара складний період в житті/розгребусь з роботою/зароблю трохи грошей/почну з понеділка/знайду хороший спортзал та ін.
І це страшний внутрішній ворог - з одного боку, заспокоюєш себе, бо наче вже прийняв рішення, з іншого - таки продовжуєш ніхєра не робити.
Насправді тобі не потрібен тренер, спортзал, штанга і т.п. - це не головне. Найголовніше - примусити себе робити те, шо хочеш ТИ, ТВОЯ ВОЛЯ, а не твої слабкості. Для цього, який би ти не був зайобаний і розбитий, ти маєш прийти додому ввечері, кинуть рюкзак в куток і не йти жерти, в душ, чи шось інше, а сразу почать їбашить.
Віджимайся, поки руки не підламаються.
Качай прес, поки не потемніє в очах.
Присідай, поки не зможеш встать.
Потім почни все знову. І так хоча б три кола, щодня.
Ледарство, праздность не дарма вважаються одним із смертних гріхів - вони паскудять не лише твоє тіло, а й розум.
Примусь себе робити три елементарні вправи щодня і ти побачиш, що за місяць ти змінишся.
Ти наблизишся до товариства лицарів Храму Господнього.
|
</> |