Про цінності
olga_den_f — 16.03.2021 *© Проїжджаючи лелами, бачимо багато покинутих хат. Не маленьких, цегляних. Батьки будували для себе і своїх дітей. П'ялися з останніх сил, старалися. Та діти поїхали з села кращої долі шукати. А хати стоять пусткою, потроху занепадають. Сумно таке бачити.
Невже у великих містах краще жити у чужому житлі ? Працювати щоб заплатити за нього. Я можу зрозуміти людей у яких бізнес у місті і своє житло. А от людей, які кидають своє житло у селах, заради того щоб просто жити у місті я не розумію.
Одна моя знайома, покинула батьківську хату і поїхала у велике місто. Винаймає однокімнатну квартиру з тараканами, труїть їх регулярно, а їм хоч би що. Працює прибиральницею у супермаркеті.
Коли я запитала, чому вона покинула рідну хату, вона відповіла :
- Я не хочу копирсатися у землі. Я хочу заробляти на красивий манік'юр і на нормальні цигарки !
Господе ! Які цінності у людей ... А коли жила у селі, весь двір був у квітах. У дворі альтанка обплетена виноградом. Сад плодових дерев, і малина і смородина, овочі зі свого городу. Тяжка праця у селі ? А я думаю, що справа не тому що тяжка праця, а в тому, що люди цураються сільської праці. Як кажуть вони : "Не хочеться бути рабом".
А я думаю, що людина яка живе у своєму будинку, на своїй ділянці землі і працює на себе, якраз і є вільною людиною. А той хто скитається по світу, не маючи свого кутка на цій Землі, якраз і є невільником.
Фото: olga_den_f
|
</> |