Про блоги, блоггерів та джерела інформації
archie.hiblogger.net — 05.10.2010Ви вже вибачайте, що йа зачастив аж із двома псотами на місяць, але ця тема мені вже оскомину збила, тому мушу її кудись злити, шоп у своїх думках розібратися і думки народу послухати.
Отже, блоги і блоггери - вони нині стали соціальним феноменом, а для інтернету - справжньою рушійною силою, тією самою колективною свідомістю, котра формує ставлення до навколишнього середовища краще, ніж найкрутіші, найрозкрученіші сайти.
Однак є в блогу і його функціях щось недоказане, що змушує непосвячених і просто неосвічених інколи говорити абсолютно необдумані й неправильні речі. А це, в свою чергу, формує головного ворога Арчібальда - стереотипи, котрі потім будуть повторювати мільйони лемінгів.
Читаю собі Сноб, а там - новий учасник, Борис Гребенщиков, той самий, що ні багато, ні мало - Б.Г. І тут серед думок Великого знаходжу:
— Блогеры — это люди, которые пишут то, что им приходит в голову. Таксист тоже говорит все, что ему приходит в голову. Но очень ли нас интересует, что везущий нас по городу таксист думает по поводу того или иного события? Почему же нас должны интересовать мнения блогеров?
От у цій фразі - квінтесенція не лише хибного ставлення до блогів і блоггерів, але й до джерел інформації загалом.
Повторюся, я вважаю, що КОЖНУ людину в наш цифровий інформаційний вік потрібно навчати джерелознавству. Адже говорив класик: "Хороший розум не той, котрий багато знає, а той, котрий знає, де можна знайти те, чого він не знає". А у нас в цьому плані до сих пір кам'яний вік.
Для нормальної людини інтернет - велике джерело знань, гідне Нобелівської премії та всіх інших почестей. А от для таких слоупоків інтернет - "смітник". Їм ніколи не дійде, що це "пишний яр, а не сумне провалля".
Вся проблема в тому, що неофітів інтернету не вчать шукати інформацію, розбиратися в ній. Скажімо, ось йа увійшов в інтернет і мені потрібна інформація про дискографію групи "Марун 5". Що зроблю йа? Йа нагуглю вікіпедію, профайл групи на крутих музичних сайтах і, найголовніше, офіційний сайт групи. Цього буде в принципі достатньо, щоб отримати достовірну інформацію, придатну для найвідповідальніших потреб.
Що зробить слоупок? Він полізе в гугел, знайде закинуті форуми або найдурніші кириличні сайти зразка 2004 року і потім казатиме, що інтернет - смітник, і його безсовісно обманули.
Точно так само з блогами - нормальній людині достатньо кількох
примітивних рухів, щоб поставити блогу й блоггеру діагноз - за
профайлом, кількома постами, джерелами, на які посилається (не
посилається) автор, аватарами та дизайном, врешті-решт.
Б.Г. Слоупок не стане проводити такий аналіз -
йому достатньо того, що блоггери - це люди, котрі пишуть те, що їм
потрапить у голову.
Оце і є позиція страуса в піску. Оце і є бич сучасного
інтернету. Звісно, тупі не праві американці, котрі
блоггерство прирівняли до журналістики. Це маразм і сміхотворство.
Проте ще більш зурочна позиція "не читал, но осуждаю". Завдяки
такому упередженому ставленню ви ризикуєте втратити справдешній
обшир знань і величезний пласт корисного спілкування. Я просто
нагадаю, що жежешечки вели і ведуть Горчев і Гришковець, Татьянич і
Каганов. Усі ці люди цікаві й неординарні, у них є чому повчитися
фахово і просто почитати на ніч. А ви й далі кажіть "інтернет -
смітник" та "блоггер пише шо попало", точно так само ще на початку
ХІХ століття ставилися до художньої літератури та її авторів.
У зв'язку із цим, питання до вас:
- Ви зустрічали блоги, цікаві для вас, котрі відкрили вам щось
зовсім нове?
- Чи брешуть блоги частіше за сайти?
- Чи зустрічали ви на якомусь блогу інформацію про ваше місто,
мікрорайон? Вона була правдивою?
- Блоггерство потрібне, чи це "осінь інтелекту"? (с)
- Які конкретно цікаві блоги ви відкрили для себе на ХБ цього
року?